Справа № 2-619/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" грудня 2011 р.                                                                          

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача –адвоката ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача –адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, де треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_6 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,

                                                         В С Т А Н О В И В:   

            Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

             Ухвалою Іршавського районного суду від 14 червня 2011 року залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

             Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09 квітня 2011 року близько 11 години її сусідка ОСОБА_4, відповідач у справі, в процесі сварки з її чоловіком ОСОБА_3, повідомила останньому, що за час його відсутності у 1999 році позивач зраджувала йому у подружній вірності з іншим чоловіком і вона бачила це на власні очі. Почувши таке, чоловік вчинив сварку та повідомив позивачку, що не хоче більше її бачити і звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Такі відомості приголомшили її, з того часу у них з чоловіком повністю зіпсувалися відносини, їх сім»я практично розпалася, чоловік уникає з нею розмов, між ними припинилися шлюбні відносини, він не сприймає її як порядну жінку та перестав їй довіряти. Поширені ОСОБА_4 відомості не відповідають дійсності, так як вона ніколи не зраджувала чоловікові, ганьблять її гідність та честь в очах чоловіка, родини, дітей, сусідів, односельчан, принижують її особистість та порушують її законне право на повагу до честі та гідності. Своїми неправомірними діями відповідачка завдала їй моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, що полягає в душевних стражданнях, які вона зазнала у зв»язку приниженням її честі, гідності, що призвело до того, що в її сім»ї почалися сварки, їй стало соромно ходити поміж людей. Просить зобов»язати ОСОБА_4 спростувати перед ОСОБА_3 та сільським головою ОСОБА_6 поширені нею недостовірні відомості, що в 1999 році вона зраджувала своєму чоловікові та стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.

             В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що з відповідачкою у них неприязні стосунки з приводу земельних спорів, які між ними постійно виникають щодо меж суміжних земельних ділянок. Так, 09 квітня 2011 року, відповідач, будучи на своїй земельній ділянці, покликала її чоловіка ОСОБА_3 та стала йому розказувати, про те, що вона у 1999 році, коли він був на заробітках, зраджувала йому у подружній вірності із якимось працівником міліції. Дану розмову чули також їх сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Почувши таке, чоловік прийшов додому і затіяв з нею сварку, навіть вдарив її та звернувся до суду з позовом про розірвання їх шлюбу. Вона хотіла захистити свою честь та гідність, так як ніколи не зраджувала чоловікові і звернулася до сільського голови ОСОБА_6 із заявою на неправомірні дії відповідачки. ОСОБА_6 викликав їх на сільську раду для розгляду заяви, де відповідачка у присутності ОСОБА_6, її чоловіка ОСОБА_3 та дільничного ОСОБА_9 ображала її нецензурними словами та стверджувала, що доведе факт вчинення нею подружньої зради. До цього часу у неї були нормальні стосунки з чоловіком, з яким вони виховують трьох дітей, а після даного інциденту їх сім»я майже розпалася, чоловік постійно дорікає їй у зраді, хоча вона ніколи не давала йому приводів сумніватися у її вірності і в селі її знають як порядну жінку. Просить позов задовольнити.

             Відповідач  в судовому засіданні вимоги позову не визнала та пояснила, що між її сім»єю та сім»єю позивачки вже більше року існують неприязні відносини з приводу земельних спорів. Того дня, 09 квітня 2011 року, вона з чоловіком та синами знаходилися на земельній ділянці, а чоловік позивачки був у себе на земельній ділянці і почав на них кричати та казати, що вони погані. Вона лише сказала ОСОБА_3, щоб він дивився на свою сім»ю, жінку та дітей і нічого не говорила йому про зраду жінки. Він пішов і через деякий час прийшла ОСОБА_1 та у присутності синів стала наносити їй тілесні ушкодження. Вона звернулася із заявою про побиття до сільського голови. У присутності сільського голови вона ОСОБА_1 не ображала нецензурними словами, а розказала тільки правду. З приводу її пояснень у відмовному матеріалі пояснила, що такі вона підписала, не читаючи їх змісту. Просить в позові відмовити.

             Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову підтримав та пояснив, що того дня, 09 квітня 2011 року, він знаходився у себе на земельній ділянці, у цей час сім»я сусідів ОСОБА_4 також знаходилися у себе на земельній ділянці. Чоловік відповідачки ОСОБА_10 на своєму тракторі пошкодив його земельну ділянку і він почав на них кричати та казати, щоб вони не йшли на його ділянку, на що ОСОБА_4 сказала, що його жінка у 1999 році, коли його не було вдома, в саду зраджувала йому у подружній вірності з якимось працівником міліції. Після чого він прийшов додому та затіяв сварку з дружиною і через деякий час звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, так як після цього у них погіршили стосунки з дружиною, вони постійно сваряться, він перестав довіряти дружині, їх сім»я розпалася. Також ОСОБА_4 у приміщені сільської ради у присутності сільського голови ОСОБА_6 та дільничного інспектора ОСОБА_8 стверджувала, що жінка йому зраджувала у подружній вірності. Відповідачка навіть казала, що доведе йому, що жінка дійсно його зраджувала. Просить позов задовольнити та зобов»язати відповідачку спростувати вказані неправдиві відомості.

            Третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги позову не підтримав та пояснив, що він є сільським головою с. Кам»янське і до нього із заявою на неправомірні дії звернулася ОСОБА_1. Заяву вони розглядали з участю ОСОБА_1, її чоловіка ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дільничного ОСОБА_9 Йому відомо, що між позивачкою та відповідачкою існують неприязні стосунки з приводу земельних спорів. ОСОБА_4 говорила непереконливо про подружню зраду ОСОБА_1 та не казала, що то є правда. Йому відомо, що шлюб ОСОБА_1 розпадається. ОСОБА_1 він знає як порядну жінку, до ОСОБА_4 також він претензій немає. Йому також відомо, що ОСОБА_1 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4. Він вважає, що позивачці та відповідачці слід примиритись.

             Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та відмовні матеріали №№ 226, 262, зібрані по заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_1, повно та всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  суд дійшов до наступного висновку.                    

            Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству із позивачкою та відповідачкою і їй відомо, що між ними давно тривають неприязні стосунки. Вона також перебуває у неприязних стосунках із ОСОБА_4. Того дня, 09 квітня 2011 року, вони з чоловіком ОСОБА_8 перебували у себе на земельній ділянці. Вона чула як ОСОБА_4 голосно кричала ОСОБА_3, що його жінка ОСОБА_1 зрадила йому у подружній вірності, так як вона при цьому знаходилася від них на відстані 50-70 метрів. Їй також відомо, що після цього випадку у ОСОБА_1 склалися напружені стосунки з чоловіком.

            Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що того дня, 09 квітня 2011 року, він знаходився з жінкою ОСОБА_7 на своїй земельній ділянці і чув як ОСОБА_4 обзивала ОСОБА_1 та у присутності її чоловіка ОСОБА_3 казала, що доведе, що ОСОБА_1 зраджувала чоловікові, але як доведе вона не говорила. Після цього він переконував ОСОБА_3, що те, що говорила ОСОБА_4 є неправда, що ОСОБА_1 йому не зраджувала, однак, ОСОБА_3 повірив ОСОБА_4 і хоче розлучитися із жінкою. При цьому пояснив, що з ОСОБА_4 він перебуває у неприязних стосунках.

            Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 вони проживають по сусідству і їй відомо, що сімейні стосунки у них погіршилися після того ОСОБА_4 сказала чоловікові ОСОБА_1, що вона зраджує йому у подружній вірності. Світлана з приводу цього дуже переживала, казала, що її сім»я розпадається, в селі  говорять, що ОСОБА_1 зрадила чоловікові із якимось працівником міліції. Вона знає ОСОБА_1 як порядну жінку. При цьому пояснила, що вона також перебуває у неприязних стосунках із ОСОБА_4.

            Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він є чоловіком ОСОБА_4 і того дня, 09 квітня 2011 року, він разом з жінкою та синами знаходилися на присадибній земельній ділянці. Про що його жінка розмовляла з ОСОБА_3 він не чув, так як був у тракторі разом з сином, трактор сильно шумів, він лише бачив коли ОСОБА_1 прийшла бити його ділянку. Жінка про подружню зраду ОСОБА_1 йому нічого не казала і він про це нічого не знає.

            Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_4 є його матір»ю і того дня, 09 квітня 2011 року, він знаходився на земельній ділянці разом з батьком, матір»ю та братом. ОСОБА_1 прибігла бити його матір, вони почали їх розривати. Він не чув про що мати говорила з ОСОБА_13 та ОСОБА_1. ОСОБА_7 в той час на ділянці він не бачив. Вдома мати у присутності його батька та брата казала, що власними очима бачила ОСОБА_1 із якимось чоловіком у сусіда в саду 10-11 років, про це знає також їх бабуся. ОСОБА_3 постійно ображають його матір нецензурними словами.

            Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він працює дільничним інспектором в с. Кам»янське і він відбирав пояснення по заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_1. ОСОБА_4 давала покази в яких ствердила, що бачила ОСОБА_1 з якимось чоловіком у той час коли її чоловік знаходився у Венгрії і казала, що вона це може довести, про що особисто в поясненнях підписалася.

            В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 09 квітня 2011 року близько 11 години в процесі сварки з ОСОБА_3, безпідставно повідомила останньому, що за час його відсутності у 1999 році його дружина ОСОБА_1 зраджувала йому у подружній вірності з іншим чоловіком і вона бачила це на власні очі, що призвело до того, що сім»я позивача практично розпалася, між ними припинилися шлюбні відносини, чоловік не сприймає її як порядну жінку, перестав їй довіряти та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, про що свідчить ухвала про відкриття провадження від 28 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (а.с.8).

           Судом встановлено, що поширені ОСОБА_4 відомості про те, що ОСОБА_1 зрадила своєму чоловікові у подружній вірності у 1999 році не відповідають дійсності, є такими, що порочать честь і гідність позивача.

           Факт поширення відповідачкою неправдивих відомостей щодо ОСОБА_1 про те, що за час відсутності у 1999 році її чоловіка ОСОБА_3 вона зраджувала йому у подружній вірності з іншим чоловіком і відповідач бачила це на власні очі, в судовому засіданні ствердили третя особа ОСОБА_3, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_9.

          За заявою позивача Іршавським РВ УМВС України в Закарпатській області було проведене перевірку по її заяві з приводу ображання її нецензурними словами та безпідставного звинувачення в подружній зраді ОСОБА_4 та за результатами проведеної перевірки 30 квітня 2011 року було відмовлено в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 з тих мотивів, що інцидент між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник на грунті особистих неприязних відносин та грубого порушення громадського порядку не було і ОСОБА_1 з приводу безпідставних наклепів та образ ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до суду. Зазначена постанова набула чинності.

           Під час проведення перевірки відповідач ОСОБА_4 надала працівнику міліції пояснення, в яких зазначила, 09 квітня 2011 року вона розповіла ОСОБА_3, що коли той був на заробітках у Угорщині, його жінка зрадила йому у подружній вірності з іншим чоловіком і що вона це бачила особисто і може це довести. Посилання відповідача на ту обставину, що дані пояснення вона підписала не читаючи, судом не може бути взято до уваги, оскільки свідок ОСОБА_9 ствердив, що особисто відбирав пояснення у ОСОБА_4 з її слів.

           Згідно п. 15 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти:… повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Пунктом 18 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України  передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.   Відповідно до п. 27. Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.

           Належними доказами у справі, а саме: показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, третьою особою ОСОБА_6 підтверджено, що в результаті поширення ОСОБА_4 недостовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 зрадила своєму чоловікові у подружній вірності у 1999 році, честь та гідність позивача принижено, її шлюб з ОСОБА_3 практично розпався, чоловік не сприймає її як порядну жінку та перестав їй довіряти, позивачці соромно перед односельчанами та близькими людьми.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт приниження честі та гідності позивача, завдання їй внаслідок цього моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях, стражданнях.

          Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково лише частині часткового відшкодування моральної шкоди.

          В частині вимог позову щодо зобов»язання  ОСОБА_4 спростувати перед ОСОБА_3 та сільським головою ОСОБА_6 поширені нею недостовірні відомості, що в 1999 році позивач зраджувала своєму чоловікові слід відмовити, оскільки позивачем не зазначено, в який спосіб слід зобов»язати відповідача спростувати поширені нею відомості, виходячи з принципу диспозитивності, так як відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі».

          Відповідно  до  ч.4 ст. 32  Конституції України кожному  гарантується  судовий захист права на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням,  використанням  та поширенням такої недостовірної інформації.

          Згідно із ст.ст. 297 і 299 ЦК України кожен має право на повагу його гідності і честі та недоторканість ділової репутації, а також на звернення до суду з позовом про захист цих особистих немайнових прав.

         Крім цього, згідно  п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України у якості способу захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування моральної шкоди.   

         Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає  в принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації  фізичної та юридичної особи.   

      Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, рішенням або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини, крім випадків встановлених законом.   

          Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 2 000 гривень, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг страждань, які зазнала позивач, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках.

          Крім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до частини задоволених позовних вимог. 

          Керуючись ст. 7, 11, 16, 277, 297, 299, 1167 ЦК України,  ст.ст. 86, 88, 214-215 ЦПК України, Постановою  Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. 32 Конституції України, суд,-

                                                              Р І Ш И В:

             Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди, 100 гривень судового збору та 75 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

          В решті вимог позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

           Головуюча суддя:                                                                                    Сойма М.М.