ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 червня 2006 р. |
№ 2-5/10907-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Щотки С.О. |
|
суддів : |
Стратієнко Л.В., Мележик Н.І.(доповідач), |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
ПП Фірми “Шарм” |
|
на постанову |
Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року |
|
у справі |
№ 2-5/10907-2005 |
|
за позовом |
ПП Фірми “Шарм” |
|
до |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
про за участю представників: позивача -Нізяєва Ю.Ю., відповідача -ОСОБА_2, |
усунення перешкод в користуванні майном ОСОБА_1, |
В С Т А Н О В И В :
В липні 2005 року ПП Фірма “Шарм” звернулось з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про усунення перешкод в користуванні майном, а саме: зобов'язання СПД -фізичної особи ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ПП фірмою “Шарм” земельною ділянкою площею 2,794 га, розташованою на плато ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі верхньої станції канатної дороги “ІНФОРМАЦІЯ_1”, АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2005 року у справі № 2-5/10907-2005 (суддя: Гаврилюк М.П.) позов задоволено, зобов'язано СПД -фізичну особу ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ПП фірмою “Шарм” земельною ділянкою площею 2,794 га, розташованою на плато ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі верхньої станції канатної дороги “ІНФОРМАЦІЯ_1”, АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1 та знести самовільно побудовані будівлі. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року у даній справі (судді: Видашенко Т.С., Антонова І.В., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2005 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено та стягнуто з позивача на користь відповідача 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року, ПП Фірма “Шарм” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення Автономної Республіки Крим від 29.08.2005 року залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог та переглядаючи рішення в апеляційному порядку, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 22.07.2002 року між Радою міністрів Автономної Республіки Крим /орендодавець/ та ПП Фірмою “Шарм” /орендар/ укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у довгострокове тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,794 га, що знаходиться за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради за адресою: АР Крим, м. Ялта, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.
В п. 1.4 Договору сторони погодили, що зазначена земельна ділянка передається в оренду згідно з вимогами Земельного кодексу України, Закону України “Про оренду землі” та Постанови Ради міністрів АР Крим “Про передачу земельних ділянок в оренду ПП Фірмі “Шарм” та ТОВ “Старінвест”.
Договір укладено строком на 50 років (п. 2.2 Договору).
У відповідності з п. 2.1 Договору земельна ділянка площею 2,794 га передається в оренду для будівництва та обслуговування торгівельного центру. Зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки в період дії Договору допускається лише з дозволу орендодавця.
Господарський суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач самовільно побудував кафе “ІНФОРМАЦІЯ_3” на земельній ділянці орендованій позивачем, що підтверджується листами Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 19.07.2005 року, ДПІ у м. Ялті від 29.04.2005 року № 7386/10/26-0, управління головного архітектора Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 07.06.2005 року № 4/237, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 16.08.2005 року № 02/13-713, з яких вбачається, що кафе “ІНФОРМАЦІЯ_3” СПД ОСОБА_1 знаходиться в межах землевідводу ПП Фірми “Шарм”, що знаходиться на умовах довгострокової оренди, дозвіл на будівництво СПД ОСОБА_1 не надавався, підприємець працює без дозволу на розташування об'єкта торгівлі та надання сфери послуг.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд не навів обґрунтованих доводів, які б спростували висновки господарського суду першої інстанції стосовно самовільного будівництва СПД ОСОБА_1 кафе “ІНФОРМАЦІЯ_3” на земельній ділянці, що орендується позивачем.
Разом з тим, при вирішенні даного спору, судами попередніх інстанцій не вирішено питання залучення до участі у розгляді справи в будь-якій процесуальній якості Лівадійської селищної ради Автономної Республіки Крим, яка є власником спірної земельної ділянки /рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про встановлення границь селища Охотниче Лівадійської селищної ради (м. Ялта) Автономної Республіки Крим/ (а.с.70).
Крім того, у касаційній скарзі відповідач стверджував про те, що на час укладення договору оренди з позивачем на спірній ділянці знаходились побудовані ним приміщення.
Ці доводи відповідача не були належним чином перевірені судами.
Таким чином, господарськими судами при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.
Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування судового рішення. Судовий акт підлягає скасуванню за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції дійшов висновку, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій з недостатньою повнотою, що є порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, у зв'язку з чим вказані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду згідно п. 3 ст. 1119 ГПК України.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене, вирішити питання щодо залучення власника спірного майна до участі у справі, витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення з належним мотивуванням.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ПП Фірми “Шарм” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2005 року у справі № 2-5/10907-2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року у даній справі скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
Л.Стратієнко