2-5188/11

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року                               Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді -                              Гирич С.В

при секретарі судових засідань -          Мединській Л.С.

з участю представника позивача -          Крім

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного подружнього майна, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про поділ спільного мана подружжя –квартири АДРЕСА_1, просить визнати за нею та за відповідачем право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1, як спільне майно подружжя.

Свої вимоги мотивує тим, що з 17.11.1991р. перебуває в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4 Перебуваючи у шлюбі, 20.03.2003р. ними було придбано за спільні кошти подружжя двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 78,5 м.кв. Оскільки на той час між ними існувала згода та взаєморозуміння, тому він погодився на те, щоб договір купівлі-продажу було оформлено лише на відповідачку. Крім цього відповідач зареєструвала за собою право власності на вказану квартиру в органах БТІ.

Однак на даний час здорові взаємовідносини між ними стали руйнуватися, відповідачка розуміючи що спірна квартира належить їм обом, відмовляється в добровільному порядку врегулювати питання поділу спільного подружнього майна, а тому просить позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вище наведеним, доповнив, що на даний час відповідач проживає за кордоном, відносини між сторонами погіршилися, в позасудовому порядку вони не можуть врегулювати питання володіння квартирою, що є спільною подружньою власністю. Інше спільне нажите майно подружжя позивач погоджується залишити відповідачу без будь-якої компенсації, однак з метою недопущення відчуження відповідачем належної йому частки у квартирі просить розділити спільне подружнє майно та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і дату розгляду справи в порядку визначеному ст.74 ЦПК України через оголошення в пресі, заяви від нього про перенесення судового засідання не надходило.

Тому суд вважає, що відповідно до ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, слід розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд позов задовільняє з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 17.11.1991р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.6), довідкою про зміну прізвища (а.с.12).

Як вбачається з договору купівлі-продажу (а.с.11), 12.06.2003р. ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.06.2003р. вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачем ОСОБА_4

Відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання квартири було передбачено, що майно, нажите  подружжям  за  час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був  зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно технічного паспорта (а.с.34) та поверхового плану (а.с.10) квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат площею 31,4 м.кв. та 26,7 м.кв., кухні площею 8,3 м. кв., ванни площею 5,6 м. кв., коридору площею 6,5 м.кв., балкону площею 0,4 м. кв., загальною площею 79,1 м. кв.

З довідки з місця проживання про склад сім’ї та прописку від 08.09.2011р. (а.с.8) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_5

Таким чином, суд вважає, що придбана відповідачем квартира АДРЕСА_1 є об’єктом спільної власності подружжя, т.я. набута у власність  у період перебування у зареєстрованому шлюбі із позивачем, а тому позивач та відповідач мають рівні  права щодо володіння, користування та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Згідно ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на даний час відповідач проживає за кордоном, між сторонами виникли непорозуміння з приводу порядку володіння та користування спірною квартирою, а тому позивач бажає виділити у свою власність належну йому частку у спільному майні подружжя.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

А тому суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити, та розділити між сторонами спільне нерухоме майно подружжя - квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах визнавши за позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на квартиру по 1/2 частині. Крім цього слід покласти на відповідача судові витрати.

Керуючись, ст.ст.10, 60, 74, 224, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 60,69, 70 СК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як спільне майно подружжя.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як спільне майно подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір в розмірі 164 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 508 грн. 40коп., а всього в розмірі 729 грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                                Гирич С.В