__________________________________________________________________

Справа №  2-801/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02.12.2011 року   

Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі:

головуючого  судді                                                                    БОЙКА П.М.  

при  секретарі                                                                             ЛЕМЕШЕНКО В.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Долинська  справу  за  позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2  до  приватного сільськогосподарського підприємства «Степ»про  визнання  договору  оренди  земельної ділянки недійсним та розірвання договору, -

                                                   В С Т А Н О В И В:

          Позивачі  звернулися  в  суд з позовом до  відповідача,  посилаючись  на  те, що вони є власниками земельних ділянок НОМЕР_1 площею 5,58 та  НОМЕР_2 площею 5,58 га., розташованих на території Першотравневої сільської ради Долинського  району, що підтверджується державними актами на право приватної власності на землю І-КР № 024070 та І-КР № 024069, виданих сільським головою Першотравневої сільської ради Долинського району 12.03.2002 року.

04 січня 2006 року між ними та відповідачем  було  укладено  договір  оренди  вищевказаної земельної ділянки, терміном  на  10  років,  хоча домовлялися на 5 років зі сплатою 3 % від вартості землі.

Шляхом оманливих дій та скориставшись необізнаністю  і довірливістю відповідач дав підписати їй чисті бланки договору оренди, що дало змогу в подальшому заповнити договір з вигідними йому реквізитами.

Ознайомившись з договором вона помітила ознаки фальсифікації, а саме було зазначено:

- термін оренди не 5 років, як домовлялись, а 10 років;

- не зазначено номеру земельної ділянки;

- відсутня грошова оцінка землі;

- зазначено орендна плата у розмірі 1,5 % , хоча відповідач встановив самовільно натуроплату за своєю ціною, видаючи щорічно 1000 кг. ячменю, 1200 кг. пшениці та 100 кг. насіння. Крім того видавав зерно та насіння неналежної якості ;

- п.11 зазначено, що орендна плата вноситься до 31.12, тобто перед новим роком кожного року;

          Крім того відповідач є недобросовісним користувачем, оскільки за користування земельною ділянкою розраховувався невчасно та в меншому розмірі, ніж передбачено Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян –власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 92 від 02.02.2002 року, що є грубим порушенням умов Договору та чинного законодавства, вважають, що орендна плата повинна складати 3 % вартості паю.

Ставлять питання розірвати договір оренди укладений між ними і ПСП «Степ», зобов’язати відповідача звільнити та передати спірну земельну ділянк          

На попередньому судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та визначили їх як визнання недійсним договору оренди землі. Позивачі в  судовому  засіданні  позов  підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовних заявах. Підтвердили, що по договору оренди від відповідача отримували орендну плату. Мають намір самі обробляти земельну ділянку та розірвати вказаний договір. На момент підписання підписувала чисті бланки договорів та чисті бланки актів (додатків до договору).

Позивач  зазначив, що в договорі відсутні істотні умови визначені Законом України «Про оренду землі», не зазначена нормативна оцінка земельної ділянки в зв’язку з чим не можливо точно визначити розмір орендної плати.

Уточнив, що відповідач порушує умови договору, оскільки не вчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату, оскільки вона менше ніж 3% вартості землі, як передбачено Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”.           

Представник  відповідача  позов  не  визнав  і  пояснив  суду,  що  позивачка  не  надала  доказів  на підтвердження  позовних  вимог.  Позивачка уклала  з  ПСП «Степ»договір  оренди  землі  і  підписала  його,  отримувала  орендну  плату  і  ніяких  претензій  не  було,  тобто  визнавала  договір ,  який  були  укладений  в січні 2006  року. Як орендодавець отримувала орендну в розмірах навіть більших, ніж визначено договором.

04 січня 2010 року господарство, за своє ініціативою, підготувало проект додаткової угоди до договору де було переглянуто умови оренди договорів земельних ділянок в сторону збільшення орендної плати до 3 % від нормативної оцінки, який підписано орендодавцем.  Закон  України  «Про  оренду  землі» захищає  як  орендодавця,  так  і  орендаря.

Уточнив, що в них укладено договори оренди землі з 429 особами (425 договорів з терміном оренд на 10 років, і лише 4 орендодавця виявили бажання укласти договір на 5 років), з усіма вчасно розраховуються, на даний час спірні земельні ділянки оброблені і господарство розраховує на прибуток в ході здійснення господарської діяльності.

              Крім цього,  договір було надано позивачам в 2006 році, вони претензій не пред»являли до його змісту, тим самим пропустили строк позовної давності. Вислухавши  пояснення  сторін, дослідивши  матеріали  справи,  суд  приходить  до  висновку,  що  у задоволенні позову слід відмовити,  оскільки  позивачі  не  надали  суду  доказів  на підтвердження  заявлених  ним вимог.

        Із  копії  державних  актів  серії  І-КР № 024070 від  12.03.2002 року  та

І-КР № 024069 від  12.03.2002 року  вбачається,  що  земельні ділянки  НОМЕР_1, площею 5.58 га та НОМЕР_2, площею 5,58 га.,  розташованих на території Першотравневої сільської ради Долинського  району,  належать ОСОБА_1, ОСОБА_2  на  праві  приватної  власності  на  землю.  

          Із  копії  договору  оренди  землі  вбачається, що позивачі  і  відповідач  04.01.2006  року уклали договір оренди земельної ділянки строком  на  10  років,  який  зареєстровано Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру»16.06.2006 року за № 230 та 12.04.2006 за

№ 37,  на  договорах  є  підписи  сторін  і  відповідна  печать.

Земельна  ділянка  знаходиться  на  території  Першотравневої  сільської  ради .  В  п. 9  даного  договору  передбачена  орендна  плата ,  яка  вноситься  орендарем в грошовій формі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки

Пунктом 13 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 36 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. В  п. 38 визначено, що договір припиняється, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін. Або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.  

До договору додані Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04.01.2006 року та Акт про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду від 04.01.2006 року підписані сторонами.   

Оригінали договору, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акту про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду оглянуті в судовому засіданні, ксерокопії оглянуті та долучені до справи позивачі суду пояснили, що підписи дійсно їх, але підписували вони чисті бланки.

        Згідно  ст. 638  ЦК  України  договір  є  укладеним ,  якщо  сторони  в  належній  формі  досягли  згоди  з  усіх  істотних  умов  договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

        Аналізуючи  докази  по  справі ,  суд  вбачає ,  що  04.01.2006  року  між  позивачкою  і  відповідачем  було  укладено  договір  оренди  земельної  ділянки,  в  якому  досягнуто  істотні  умови,  передбачені  Законом  України  «Про  оренду  землі»,  договір  зареєстровано Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру»12.04.2006 року .  

          За  умовами  ст. 203  ч.2, ч.3  ЦК  України  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним  і  відповідати  його  внутрішній  волі .

          Статтею 6 ч.1 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

          У відповідності до ст. 210 ч.1 ЦК України та ст. 20 ч.1 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ст. 640 ч.3 ЦК України та ст. 18 Закону України “Про оренду землі” є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд дійшов висновку,  що спірному договорі наявні всі істотні умови визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відповідач    систематично,   тривалий   час,   упродовж   шести  років належним   чином виконує  умови  договору оренди  землі, а саме сплачував    повністю  орендну  плату за 2006-2011   роки. В той же час вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, так як він не посилається на докази, які б підтвердили його вимоги.

Виходячи з викладеного, позивачі по справі не надали до суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.          

        Таким  чином,  в  судовому  засіданні  з  достовірністю  встановлено,  що  спірний  договір  був  укладений  позивачкою добровільно,  без  примусу,  з  досягненням згоди по всім істотним  умовам, вказаний  договір  відповідає  вимогам  Закону  України  «Про  оренду  землі»,  а  тому  заявлений  позов  задоволенню  не  підлягає .

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За умовами ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.   

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству. Договір між сторонами укладено 04 січня 2006 року - у період дії Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5%, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.   

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов’язковим з дня набрання Указом чинності. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.   

Таким чином, суд не може застосувати до спірних правовідносин положення нормативно-правового акта, дія якого на спірні правовідносини не поширюється.   

        Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. З дня, коли позивач ознайомився зі змістом договору оренди пройшло більше ніж три роки, тобто термін позовної давності пропущено.

         Керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

                                                В И Р І Ш И В:

         Відмовити в  задоволенні  позову  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Степ»Долинського району Кіровоградської області про  визнання  договору  оренди  земельної ділянки недійсним, відмовити.

        Рішення  може  бути  оскаржене  до апеляційного суду Кіровоградської області  відповідно ст. 294  ЦПК України .

СУДДЯ  ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО  СУДУ:                                                                     П.М.БОЙКО