ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"02" квітня 2008 р.                                                                            Справа  № 20/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства „Случ”

про  стягнення  в  сумі  30 741 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Микулін І.М. (дов. № 03-02/1663 від 01.10.2007р.);

від відповідача: не з’явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства „Случ” (надалі – Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 28 710 (двадцять вісім тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. та нарахованої пені в сумі 2 031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 96 коп.. Представник Позивача підтримав позовні вимоги в судових засіданнях.

          Відповідач у своєму запереченні (а.с. 13-14) та представник Відповідача в судовому засіданні від 4 березня 2008 року (протокол на а.с. 53) заперечили проти позовних вимог Позивача з підстав вказаних у даному запереченні. Просять суд відмовити Позивачу в задоволенні позову.

Представник Відповідача в судове засідання від 2 квітня 2008 року не з’явився. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 56). Відповідач не повідомив господарський суд Рівненської області про причини неявки свого представника.

Враховуючи те, що 7 квітня 2008 року закінчується строк вирішення спору передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, та те, що Відповідач надав свої заперечення стосовно поданого на вирішення суду спору, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Згідно звіту Відповідача (а.с. 7) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (форми № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 326 (триста двадцять шість) осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –13 (тринадцять) осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –8 (вісім) осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 5 742 (п’ять тисяч сімсот сорок два) грн., фонд оплати праці штатних працівників склав 1 872,0 тис. грн., сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів 28 710 (двадцять вісім тисяч сімсот десять) грн..

Звіт підписано 16 січня 2007 року керівником та головним бухгалтером Відповідача.

Оскільки Відповідачем у 2006 році не було працевлаштовано п’ятьох інвалідів Позивач нарахував Відповідачу 28 710 (двадцять вісім тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”: для  підприємств,  установ, організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які  використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, –у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації   громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в  розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації  громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка  використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У відповідності частини 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, забезпечення  прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (надалі в тексті – Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, – підприємства: у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і  затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року за № 1434: Фонд  соціального  захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 5 про робоче місце інваліда: підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для  працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 14 Положення про робоче місце інваліда, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 про Фонд соціального захисту інвалідів: Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських  санкцій і пені.

Згідно підпункту 3 пункту 5 про Фонд соціального захисту інвалідів: Фонд має право проводити  перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Аналіз вище наведених положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладено на Органи працевлаштування інвалідів, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Згідно пункту 4 статті 20 Закону України № 3483-IV „Про зайнятість населення”: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Проте, як встановлено судом, Відповідач протягом 2006 року інформував місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Як вбачається з поданих господарському суду Рівненської області на виконання ухвали від 4 березня 2008 року (а.с. 54) звітів форми 3-ПН Відповідача поданих останнім до Сарненського районного центру зайнятості, Відповідач у звітах: за січень місяць 2006 року (а.с. 58), за лютий місяць 2006 року (а.с. 59), за березень місяць 2006 року (а.с. 60), за квітень місяць 2006 року (а.с. 61), за травень місяць 2006 року (а.с. 62), за липень місяць 2006 року (а.с. 66), за серпень місяць 2006 року (а.с. 67), за вересень місяць 2006 року (а.с. 68), за листопад місяць 2006 року (а.с. 69) та за грудень місяць 2006 року (а.с. 70) –інформував місцевий орган соціального захисту населення про 10 (десять) вільних робочих місця та вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Водночас, у звітах форми 3-ПН Відповідача за червень місяць 2006 року (а.с 63-65), поданих Відповідачем до Сарненського районного центру зайнятості, не зазначається про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Також, Відповідачем не подано жодного звіту форми 3-ПН Сарненському районному центру зайнятості в жовтні місяці 2006 року.

Таким чином, фактично Відповідачем у 2006 році створено 8 (вісім) робочих місць для інвалідів, що стверджується матеріалами справи (докази створення на а.с. 31-51) і не проінформовано центр зайнятості в червні та жовтні 2006 року про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів, а тому Відповідач зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за нестворені 5 (п’ять) робочих місць у червні та жовтні 2006 року.

Відповідно, розмір адміністративно-господарських санкцій за червень та жовтень місяці 2006 року, призначених для перерахунку Позивачу через не працевлаштування інвалідів має складати (з розрахунку: сума санкцій за рік поділена на 12 місяців та помножена на два місяці в яких Відповідач не повідомляв про потребу в працевлаштуванні інвалідів) –4 785 (чотири тисячі сімсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп..

З урахуванням усього вищевказаного суд задовольняє частково позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача адміністративно-фінансових санкцій за 2006 рік в сумі 4 785 (чотири тисячі сімсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп..

Крім того, відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 522/13819, який набрав чинності 9 червня 2007 року, для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Позивачем нарахована Відповідачу пеня за період з 9 червня 2007 року по 30 січня 2008 року в розмірі 2 031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 96 коп..

Враховуючи той факт, що судом частково задовольняються позовні вимоги стосовно застосованих до Відповідача адміністративно-господарських санкцій за 2006 рік, апріорі, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача нарахованої пені –пропорційно задоволеним адміністративно-господарським санкціям.

Таким чином, сума пені, яку слід стягнути з Відповідача складає (перерахунок здійснено судом; 1 грн. 44 коп. Х 236 днів) –339 (триста тридцять дев’ять) грн. 84 коп..

З урахуванням усього вищевказаного суд задовольняє частково позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені в сумі 339 (триста тридцять дев’ять) грн. 84 коп..

Відповідач не надав суду доказів сплати адміністративно-господарської санкції та пені.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача –Сільськогосподарського приватного підприємства „Случ”, 34544, Рівненська область, Сарненський район, с. Тинне, р/р 26007249103001 у КБ „Приватбанк”, МФО 333391, код 30665728 на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 33000, м. Рівне, вул. Замкова 10а/1, р/р 31216230700002 в ГУДК України в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 –4 785 (чотири тисячі сімсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за 2006 рік та 339 (триста тридцять дев’ять) грн. 84  коп. пені.

3. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства „Случ”, 34544, Рівненська область, Сарненський район, с. Тинне, р/р 26007249103001 у КБ „Приватбанк”, МФО 333391, код 30665728 в доход державного бюджету України 51 (п’ятдесят одна) грн. 25 коп. державного мита.

4. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства „Случ”, 34544, Рівненська область, Сарненський район, с. Тинне, р/р 26007249103001 у КБ „Приватбанк”, МФО 333391, код 30665728 в доход державного бюджету України 19 (дев’ятнадцять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Копію даного рішення направити сторонам по справі.

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.04.2008р.

   Суддя                                                                Василишин А.Р.