ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 березня 2008 р.

№ 37/384

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Козир Т.П.

суддів :

Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ВАТ “Завод “Дніпропрес”

на постанову

від 18.12.2007 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 37/384

за позовом

ВАТ “Завод “Дніпропрес” (надалі –Завод)

до	Міністерства фінансів України

про	тлумачення змісту договору

за участю представників:

від позивача

-  не з’явились

від відповідача

-  Іщенко Р.А.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2007 р. Завод звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України про тлумачення змісту Договору № 36 від 08.06.1994 р. про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Дніпропетровському заводу важких пресів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2007 р. (суддя Кондратова І.Д.) провадження у справі припинено на підставі ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р. (судді: Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) ухвалу господарського суду міста Києва від 22.10.2007 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Завод звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

В позовній заяві позивач посилався на ч. 2 ст. 213 ЦК України та просив суд витлумачити зміст договору № 36 від 08.06.1994 р. про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Дніпропетровському заводу важких пресів.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Тлумачення змісту правочину можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони.

Судами встановлено, що господарським судом Дніпропетровської області розглядалася справа № 36/97 (37/114) за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у Дніпропетровську Державної податкової адміністрації України до Заводу про стягнення заборгованості за договором № 36 від 08.06.1994 р. про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Дніпропетровському заводу важких пресів.

Позивач просить витлумачити договір, який є предметом дослідження у іншій справі та ставить питання, які віднесені до компетенції іншого суду при вирішенні справи по суті щодо спору між сторонами при виконанні договору № 36 від 08.06.1994 р.

Суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що позивач фактично просить вирішити спір по суті, але сам спір в даній справі відсутній.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не його обов’язком, за умови звернення до суду сторони, право якої порушено, зокрема, під час виконання господарського договору іншою стороною, яка таке право порушила.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для припинення провадження у даній справі є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ “Завод “Дніпропрес” залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р.  у справі № 37/384 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                                     Т. Козир

С у д д і                                                                                                          Н. Мележик

                                                                                                                       О. Подоляк