ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-8741/11

 13.12.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді -  Кучеренко Н.В.,

при секретарі – Євсєєнко Н.М.,

розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

                 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії  відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що пенсія позивачу нараховується і сплачується із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, тобто 1197,91 грн. Позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вважає такі дії неправомірними і такими, що грубо порушують його права, які гарантовані Конституцією України.          

Від позивача на адресу суду надійшла заява із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, сповіщений належним чином, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.  

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, визначивши закон, якій підлягає застосуванню, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Стаття 6 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушенні її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом,  розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, є пенсіонером за віком, що підтверджується повідомленням ПФУ у Центральному районі м. Сімферополя, і знаходиться на обліку у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі  м. Сімферополя АР Крим. Пенсія йому нараховується із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у 2007 році (1197,91 грн.).

При цьому, після призначення пенсії позивач продовжував працювати.

На підставі положень ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», 09.06.2011 року позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії за стажем та заробітній платі із застосуванням середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік. Відповідач, обґрунтовуючи власні дії, у листі від 05.10.2011 року зазначив, що нарахування пенсії здійснено з показником заробітної плати за 2007 рік, у зв’язку з відсутністю законодавчого врегулювання та колізії у законодавстві.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Статтею 42 вказаного Закону визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України та її страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28.12.2008 року за № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходи), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина друга норм зазначеної статті передбачає формулу обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно якої середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії використовується виключно для призначення пенсії.

Відповідно до пункту б статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема форми і види пенсійного забезпечення. Такими є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року за №1788-12 та Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за №1058 від 09.07.2003 року.

З огляду на зазначене, та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в ст. 9 КАС України, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік відсутні.

Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку пенсії є безпідставним, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 3, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», керуючись статтями 9, 11, 12, 14, 70, 71, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

          Суддя