Справа №  2-348/11

УХВАЛА

 Іменем України

10.11.2011 року                          Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого –судді Кологривої Т.М.

за участю –секретаря Романенко Т.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Полоза В.І.

представника відповідача  Гиштимулт О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району, ОСОБА_5 про визнання  рішень селищної ради недійсними  та покладення обов’язку винести рішення про поділ присадибної земельної ділянки

                                                      В С Т А Н О В И В:

           У березні 2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району, ОСОБА_5 про визнання  рішень селищної ради недійсними та  покладення обов’язку винести рішення про поділ присадибної земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 23 грудня 2005 року. У грудні 2006 року вона звернулася до Костянтинівської селищної ради з заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 0.10 га. 17 січня 2007 року селищною радою було прийнято рішення про передачу їй земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та підсобних приміщень на підставі даних земельно-шнурової книги. А 26 листопада 2007 року було прийнято рішення № 5 про передачу у власність відповідачу ОСОБА_5 земельної ділянки 0.15 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та підсобних приміщень на підставі даних земельно-шнурової книги. При погодженні меж суміжних земельних ділянок сторонами для виготовлення технічної документації зі складання Державних актів на право приватної власності на землю сторонами не було досягнуто домовленості, оскільки біля будинку АДРЕСА_1 заїзду у двір немає. Для побудови нового заїзду необхідно знести літню кухню та сарай, належні позивачу, та частину підвалу, належного відповідачу. З 1960 року присадибна земельна ділянка розміром 0.25 га, виділена її дідусю ОСОБА_6, не розмежовувалася, підстави  у селищної ради для розподілу вищевказаної земельної ділянки на підставі даних земельно-шнурової книги на дві по 0.10 га та 0.15 га відсутні.  Присадибна ділянка з 1960 року мала один заїзд, находилася у спільному користуванні обох родин, однак мала різні поштові адреси. У зв’язку з вищевикладеним позивач прохала скасувати рішення № 6 Костянтинівської селищної ради від 17 січня 2007 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, рішення № 5  Костянтинівської селищної ради від 26 листопада 2007 року про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки площею 0.15 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, рішення № 10  від 21 травня 2010 року Костянтинівської селищної ради про розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення межових знаків та поділ земельних ділянок порівну, рішення № 7  від 17 вересня  2010 року Костянтинівської селищної ради про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Костянтинівської селищної ради, а також покласти на Костянтинівську селищну раду  обов’язок винести рішення про розподіл двох земельних ділянок площею 0.25 га на дві по 0.125 га.

           У судовому засіданні представник відповідача Костянтинівської селищної ради заявив клопотання про закриття провадження по справі, пояснивши, що остання підлягає розгляду не в порядку цивільного судочинства, а в порядку адміністративного судочинства.

            Представник відповідача Гиштимулт О.В. підтримала заявлене клопотання.

            Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти закриття провадження по справі, пояснюючи, що провадження по справі відкрито відповідно до вимог цивільного судочинства.

            Вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

            Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.   

             Водночас, згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.   

             Крім того, Конституційний Суд України рішенням від 1 квітня 2010 р. у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (справа № 1-6/2010 № 10-рп/2010) ухвалив:   

              - положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;   

             - положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;   

             - положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.   

               Таким чином оскільки предметом оскарження є рішення Костянтинівської селищної ради щодо надання у власність позивачу земельної ділянки із земель  комунальної власності, рішення щодо вирішення питання по розгляду земельного спору, рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації зі складання Державного акту на право приватної власності на землю та ставиться питання щодо покладення обов’язку на селищну раду винести рішення винести рішення про розподіл двох земельних ділянок  із земель комунальної власності площею 0.25 га на дві по 0.125 га за умови, що сторонам Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавався, суд приходиться до висновку про те, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

              Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

              На підставі викладеного провадження у справі підлягає закриттю.

              Керуючись ст.ст.209, 210 ЦПК України, суд

                                                            У Х В А Л И В:

             Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району, ОСОБА_5 про визнання  рішень селищної ради недійсними  та покладення обов’язку винести рішення про поділ присадибної земельної ділянки.

            Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги  до апеляційного суду Миколаївської області  через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі п’яти  днів з дня  отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                                Т.М.Кологрива