ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "23" жовтня 2006 р. по справі № 7/150-93
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Луцькпластмас", м. Луцьк
третя особа на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", м. Луцьк
про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
Суддя Шум М.С.
ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:
від позивача: ОСОБА_2., адвокат
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - приватний підприємець ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання дійсними договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №НОМЕР_1, укладеного між підприємцем ОСОБА_1. та відкритим акціонерним товариством "Луцькпластмас", а також про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - склад обладнання (літера Ф-1), загальною площею 2 045 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - товариство "Луцькпластмас" у відзиві на позов пред'явлені позовні вимоги визнало та не заперечує проти визнання дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 05 жовтня 2006 року між підприємцем ОСОБА_1. та відкритим акціонерним товариством "Луцькпластмас" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за №50/1-06.
Згідно умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р. ВАТ "Луцькпластмас" зобов'язувалося передати у власність підприємця ОСОБА_1. майно - склад обладнання (літера Ф-1), загальною площею 2 045 м.кв., а остання в свою чергу зобов'язувалась прийняти майно та сплатити за об'єкт ціну (у відповідності до п. 2.1 договору від 05.10.2006р. продаж майна вичиняється за 101 000 грн.).
На виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р. між сторонами 10 жовтня 2006 року було укладено акт приймання-передачі нежитлового приміщення.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Згідно положень ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу - це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначені угоди спрямовані на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, виступає юридичною підставою виникнення права власності іншої сторони за угодою на придбаний згідно договору об'єкт.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну угоди, недосягнення сторонами згоди щодо цих істотних умов, незважаючи на визначення останніми всіх інших можливих істотних умов (про строк, місце, спосіб виконання і т.п.) тягне за собою визнання цієї угоди неукладеною.
В даному випадку сторонами за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р. поряд із зазначенням в угоді умов щодо строків, місця та способу її виконання, положень щодо порядку проведення розрахунків за придбаний об'єкт та порядку передачі останнього у власність покупця, було визначено і всі необхідні при цьому обов'язкові істотні умови договору купівлі-продажу - умови щодо предмету договору (його складу, особливостей, місце знаходження і т.п.) та ціни договору купівлі-продажу (в даному випадку, вартості об'єкту відчуження).
Разом з тим, у відповідності до ст.ст. 328, 334 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене законом або договором. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У відповідності до ст.ст. 48, 49 Закону України "Про власність", право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунень будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судовими органами у встановленому законодавством порядку. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом чи арбітражним (господарським) судом.
В силу ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р. сторонами було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких порушень законодавства при укладенні даного договору господарським судом встановлено не було, положень чинного законодавства України при переході права власності на об'єкти нерухомості від однієї юридичної особи до підприємця не порушено, а тому позивачу не може бути відмовлено в реєстрації цього майна на праві власності.
Захищаючи право суб'єкта господарювання підприємець ОСОБА_1. відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України звернулося до суду з позовною заявою і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про підставність заявлених підприємцем ОСОБА_1. позовних вимог та необхідність задоволення останніх.
Керуючись ст. 30, 48, 49, 55, 56 Закону України "Про власність", ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України , ст.ст. 108, 328, 334, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.10.2006р, укладений між підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Луцькпластмас" дійсним.
3. Визнати за підприємцем ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - склад обладнання (літера Ф-1), загальною площею 2 045 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Суддя Шумом Миколою Сергійовичем