Справа № 2-1240/2011р.          

          У Х В А Л А

      19 вересня 2011 року  Совєтський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючої - судді                           Слабкіної О.А.

при секретарі                                    Савоськіній О.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” про визнання несправедливими та недійсними окремих положень кредитно-заставного договору, -

                                                            В С Т А Н О В И В :

              Представник позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання несправедливими та недійсними окремих положень кредитно-заставного договору, укладеного 12 вересня 2008 року між його довірителем та відповідачем.  

Ухвалою судді  від 08 вересня 2011 року  провадження у зазначеній справі відкрито. До судового розгляду спір між сторонами не врегульований. Справа підготовлена для розгляду у судовому засіданні.

      У ході підготовки справи до судового розгляду проведенні наступні дії:

1.          вирішено питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2.          визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору: які висунуті стороною і які підлягають доказуванню;

3.          з’ясовано, якими доказами сторони будуть обґрунтовувати свої доводи.

Крім того, у попередньому судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про передачу даного спору до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відповідно до ч 2 ст. 109 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача, обґрунтувавши свої доводи тим, що при подачі позову позивач посилався на ч 5 ст. 110 ЦПК України, відповідно якій позови про захист справ споживача можуть бути пред”явлені за місцезнаходженням споживача. Проте, з такими виводами він не погоджується, оскільки застосування Закону України „Про захист прав споживачів” до спорів, які витікають з кредитних правовідносин, можливе тільки за умов, що передують укладанню договору. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, і тому даний спір повинен вирішуватися із застосування спеціального законодавства в системі кредитування.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача з наступних підстав.

               Відповідно до ч 2 ст. 109 Цивільно-процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред”являються  в суд за їхнім місцезнаходженням.

Нормами ч 5 ст. 109 ЦПК України визначено право позивача на звернення до суду із позовом про захист прав споживача за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Проте, згідно роз”яснень Верховного Суду України у розділі 1 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин від 07.10.2010р. „...застосування Закону України „Про захист прав споживачів” до спорів, що виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини”, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може бути застосований, оскільки даний спір повинен вирішуватися із застосуванням спеціального законодавства в системі кредитування та нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач помилково дійшов висновку, що до вирішення даного спору повинно застосовувати норми Закону України „Про захист прав споживачів”, що потягло за собою порушення правил підсудності при зверненні до суду.

Суд вважає, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем повинні були застосовані норми ч 2 ст. 109 ЦПК України, тобто звернення із позовом до юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до п.2 ч 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Таким чином, суд вважає за необхідне передати дану цивільну справу на розгляд Жовтневому районному суду м.Дніпропетровська, тобто за місцезнаходженням юридичної особи - відповідача ПАО КБ „ПриватБанк”.

Керуючись ст. ст. 109, 116, 130 ЦПК України, суд-

                                                              У Х В А Л И В :

          Цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” про визнання несправедливими та недійсними окремих положень кредитно-заставного договору передати до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.

Ухвала може бути оскаржена  в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області  через суд першої інстанції шляхом подачі в п”ятидений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

                    Суддя                                                                                                         О.А.Слабкіна