Справа № 2-1133/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 року                                                                    

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Ковтуненко В.О

при секретарі          - Дандик С.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2999 гривень 11 копійок, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 22.10.2009 року по 03.08.2010 рік та моральної шкоди 1000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що працював у ВАТ «МДЕЗ», в період з 20.09.2005 року по 22.10.2009 рік на посаді фризирувальника 4 розряду. За період серпень-жовтень 2009 року утворилась заборгованість по заробітній платі, що сприяло його звільненню з підприємства. Просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з ВАТ «МДЕЗ»суму заборгованості по заробітній платі в сумі 2999,11 гривень, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 22.10.2009 року по 03.08.2010 рік та моральну шкоду в сумі 1000 гривень.  

          Позивач надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Одночасно просив розглянути справу заочно у зв’язку з повторною неявкою відповідача.

Представник відповідача надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення на позов, згідно яких визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2999,11 гривень, у задоволенні інших позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.

          Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ВАТ «МДЕЗ»,  в період з 20.09.2005 року по 22.10.2009 рік на посаді фризирувальника 4 розряду. За період жовтень – грудень 2009 року відповідачем не виплачена заробітна плата на суму 2999,11 гривень, що підтверджується довідкою від 13.04.2011 року.

Згідно ст. 115 Кодексу Законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плати виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З огляду на викладене суд вважає, що оскільки відповідачем була нарахована, але вчасно не виплачена заробітна плата, заборгованість за якою складає 2999,11 гривень, то вказана сума підлягає стягненню на користь позивача, з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та пенсійних утримань.

Згідно ст.116 Кодексу Законів про працю України, при звільненні робітника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, призводиться у день звільнення. Якщо робітник у день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим робітником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу Законів про працю України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум у строки, вказані ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до трудової книжки від 02.06.1997 року, заведеної на ім’я ОСОБА_1, останнього прийнято до Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт»на посаду токаря-розточувальника 4 розряду ЦРММ відповідно до наказу 1707/к від 03.08.2010 року.

Відповідно до довідки від 19.04.2011 року, наданої ВАТ «МДЕЗ», розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві у 2010 році становить 60,46 гривень.

Таким чином з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 22.10.2009 року по 03.08.2010 року (день працевлаштування на іншу посаду) в сумі 12092 гривні (розрахунок: 60,46 гривень (середньоденна заробітна плата) х 200 день (кількість робочих днів з 22.10.2009 року по 03.08.2010 рік відповідно до довідки ВАТ «МДЕЗ»від 19.04.2011 року)

Судом також встановлено, що протиправними діями відповідача, позивачу спричинено моральну шкоду.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

          Стаття 237-1 КЗпП України, передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з урахуванням характеру, обсягу тривалості моральних страждань, з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 300 гривень.

Також з відповідача ВАТ «МДЕЗ»на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 153 гривні 90 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 гривень.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 84, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 43 –44, 115-117, 237-1  КЗпП України, п. 9 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4 з наступними змінами та доповненнями, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»(місто Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, 105, Код ЄДРПОУ №00645211) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2999 гривень 11 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 12092 гривні, моральну шкоди в сумі 300 гривень, а всього 15391 (п'ятнадцять тисяч триста дев’яносто одну) гривню 11 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»на користь держави судовий збір у розмірі 153 гривні 90 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 гривень.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторони, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя