Справа № 127/38551/23

Провадження 2/127/5115/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого – судді Короля О.П.

секретаря Милого Д.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про визнання квартири спільним сумісним майном подружжя, про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, перевід прав покупця, про право власності на 1/2 частку квартири, про поділ майна та про стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Наведена вище справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

В підготовчому засіданні 20.05.2024 р. суд визнав обов`язковою явкою на судове засідання відповідача ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання жодного разу не з`явилась.

Ухвалою суду від 06.03.2025 р. роз`яснено відповідачу ОСОБА_3 її право відповідно до ст. 212 ЦПК України приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку або в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за адресою : Черкаська область, м. Сміла, вул. Пилипа Орлика, 15/17 або іншому суді, територіально наближеному до місця проживання відповідача ОСОБА_3 .

Суд також роз`яснив відповідачу, що в разі її подальшого ігнорування явки до Вінницького міського суду Вінницької області або участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції до позивача можуть бути застосовані заходи процесуального примусу відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 44, ст. ст. 143, 144, 148 ЦПК України у виді штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 143 ЦПК України).

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 143 ЦПК України).

 Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Відповідно до ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 148 ЦПК України).

Штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій, ненадання витребуваних судом документів, подання численних безпідставних заяв про відвід, неодноразове подання апеляційних скарг, при цьому не усуваючи недоліки попередніх ухвал суду, подання касаційних скарг на ухвали, які не підлягають оскарженню,  тощо.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 148 ЦПК України).

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 148 ЦПК України).

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 4 ст. 148 ЦПК України).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 148 ЦПК України).

     Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 148 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_3 ухвалу суду від 06.03.2025 р. та судову повістку про виклик до суду на 03.04.2025 р. на 10 год. отримала 20.03.2025 р. В судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

На переконання суду, відповідач ОСОБА_3 не виконує свої процесуальні обов`язки та ігнорує вимоги ухвали суду про визнання обов`язковою її явки на судове засідання.

З огляду на викладене до відповідача ОСОБА_3 належить застосувати заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 44, 143, 144, 148, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Застосувати заходи процесуального примусу до відповідача ОСОБА_3 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 штраф у розмірі 5000 грн. у дохід державного бюджету.

       Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Боржник : ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Стягувач : Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 11/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.

Суддя