Справа № 2-а-7213/11

П О С Т А Н О В А  

і м е н е м    У к р а ї н и

28 жовтня 2011 року

Кролевецький районний суд Сумської області в особі судді Бєгунової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» отримує підвищення до пенсії як учасник війни. Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІV він є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного Закону йому має виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач не виплачує йому вказане підвищення, у зв’язку з чим позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати останнього нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії, як дитині війни з 19 червня 2011 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, що вбачається з ксерокопій паспорта та пенсійного посвідчення позивача (а.с.3 - 5). Позивач отримує підвищення до пенсії як учасник війни, яке за станом на 1 жовтня 2011 року становить 78 гривень 40 копійок, і нарахування та виплату якого здійснює відповідач (а.с.6).

Спірні відносини з 19 червня 2011 року до 22 липня 2011 року включно регулюються нормами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, оскільки зміни, внесені в цю статтю Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, якими визначалося, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів, визнано неконституційними за рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначено ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який і підлягає застосуванню відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У період з 19 червня 2011 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни, визначене Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а виплачувалося підвищення до пенсії як учаснику війни, чим порушено права позивача, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Пунктом 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491-VІ прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Указаний Закон від 14 червня 2011 року №3491-VІ набрав чинності 19 червня 2011 року.

Постанова КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року №745, якою встановлено новий порядок та розмір виплат зазначеній категорії громадян, набрала чинності 23 липня 2011 року.

Оскільки на момент набрання чинності Законом України від 14 червня 2011 року №3491-VІ (19.06.2011 року) Кабінетом Міністрів України не було встановлено нового порядку та розміру виплат особам, які мають статус «дитина війни», і Законом №3491-VІ дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася, то до 23 липня 2011 року застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.

Враховуючи, що підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов’язано з виплатою пенсії, а тому належить до щомісячних виплат, суд не може встановлювати кінцевий строк виплати нарахованої пенсії, оскільки це обмежуватиме право позивача на отримання пенсії. Крім цього, суд у зазначеній категорії справ не наділений повноваженнями регламентувати порядок діяльності суб’єкта владних повноважень шляхом встановлення кінцевого строку здійснення виплат.

З урахуванням викладеного, є достатні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у непроведенні нарахування і виплати позивачеві відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 19 червня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 19 червня 2011 року, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст.19, 22, 64, 75, 92, 124, 152 Конституції України, ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.7 - 9, 11, 69 - 71, 159 - 163, 1832, 256 КАС України,-

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо непроведення нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 19 червня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 19 червня 2011 року, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:О. В. Бєгунова