Справа № 2-4604/11

Категорія 18

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  07 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Козлова Р.  Ю. ,

при секретарі –                    Субін Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору іпотеки недійсним,

  В С Т А Н О В И В :

  У жовтні 2011 року позивач, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернувся до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що 17 січня 2008 року між третьою особою по справі ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 100 000 доларів США, а ОСОБА_3, у свою чергу, зобов’язалася погасити кредит у строк до 17 січня 2018 року зі сплатою 13,4% річних. З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного зобов’язання, 17 січня 2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з однієї сторони, та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки належної вказаним фізичним особам квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що незважаючи на факт проживання у вказаній квартирі неповнолітньої ОСОБА_2, при укладання договору іпотеки сторони не отримали відповідної згоди органу опіки та піклування, ОСОБА_1 просив суд задовольнити заявлені вимоги.

У судовому засіданні представник позивачів та представник органу опіки та піклування підтримали заявлені вимоги.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» позов не визнала.

Приватний нотаріус ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання також не з’явились, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між третьою особою по справі ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 100 000 доларів США, а ОСОБА_3, у свою чергу, зобов’язалася погасити кредит у строк до 17 січня 2018 року зі сплатою 13,4% річних. З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного зобов’язання, 17 січня 2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з однієї сторони, та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки належної вказаним фізичним особам квартири АДРЕСА_1.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивачів зазначає, що неповнолітня ОСОБА_2 з 1995 року безперервно проживає у квартирі АДРЕСА_1, проте передаючи вказаний об’єкт нерухомого майна в заставу банку, сторони не виконали вимогу закону щодо обов’язкової згоди органу опіки та піклування, що, у свою чергу, призвело до порушення прав неповнолітньої дочки позивача та третьої особи.

Згідно ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належним дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Проте, як встановлено в ході розгляду даної справи, вищевказана квартира на праві спільної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, будучи співвласниками даного об’єкта нерухомого майна, на підставі ст.319 ЦК України мали право розпоряджатися цим жилим приміщенням на власний розсуд.

Доказів, які б свідчили про те, що на момент укладання договору іпотеки будь-яка частка у праві власності на дане приміщення належала неповнолітній ОСОБА_2, суду не надано.  

Посилання представника позивачів про те, що в результаті укладання оспорюваного договору було відчужено право неповнолітньої на користування спірним об’єктом нерухомого майна суд вважає безпідставними, оскільки за твердженням представника позивачів, неповнолітня ОСОБА_2 постійно проживає у вказаній квартирі з 1995 року по даний час, питання про припинення чи обмеження такого її права іпотекодержателем не ставилось.

Також суд надає оцінку тій обставині, що уклавши вищевказаний договір іпотеки у січні 2008 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання його недійсним лише після того, як ПАТ «УкрСиббанк» пред’явив позов про примусове стягнення заборгованості за зобов’язанням, виконання якого забезпечено даною іпотекою.

Враховуючи, що твердження позивачів про недійсність договору іпотеки свого підтвердження не знайшли, позов підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213 – 215 ЦПК України, суд –

  В И Р І Ш И В :

  Позов ОСОБА_1, який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору іпотеки недійсним – залишити без задоволення.   Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя                                                                                           Р. Ю. Козлов