Справа № 2-4696/11

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Горкавої В.  Ю. ,

при секретарі –                    Погоріла К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

-про стягнення грошових коштів та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму грошових коштів в розмірі 18229грн.71коп.-попередньої оплати та суму штрафних санкцій в розмірі 15035грн.00коп. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилається на те, що 25.01.2009 між нею та відповідачем була досягнута усна угода про оформлення правовстановлюючих документів на шість гаражних боксів. На виконання умов цієї угоди 26.01.2009 позивачка сплатила третейський збір в розмірі 18229грн.71коп. 02.02.2009 між нею та відповідачем був укладений договір про надання юридичних послуг, кінцевою метою яких було одержання позивачкою зареєстрованих у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на шість гаражних боксів за адресою : АДРЕСА_1 у строк до 01.04.2009. Однак відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов’зання не виконав, у визначений договором строк позивачка не отримала правовстановлюючі документи на гаражні бокси. Таким чином позивачка вважає, що в зв’язку зі сплатою третейського збору в розмірі 18229грн.71коп., вона понесла збитки, тому на її думку ця сума підлягає поверненню. Крім того зазначає, що в зв’язку з простроченням строків виконання умов договору, відповідач повинен сплатити суму штрафних санкцій в розмірі 15035грн.00коп. за період з 22.08.2010 по 22.08.2011.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила позов задовольнити в повному обсязі. Додатково до викладеного зазначила, що позивачкою окрім сплаченого третейського збору в сумі  18229грн.71коп., було сплачено аванс в сумі 15035грн.00коп. в рахунок юридичних послуг, проте вказану суму в судовому засіданні остання не вимагала за відсутністю доказів на їх підтвердження.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вважала його необгрунтованим та недоведеним, просила відмовити в його задоволенні, вказавши, що вимоги не відповідають дійсним обставинам справи, доводи позивачки не ґрунтуються на чинному законодавстві. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначила, що дійсно між позивачкою та відповідачем був укладений договір про надання юридичних послуг, проте позивачкою не була проведена оплата вартості цих послуг. Разом з тим, не зважаючи на відсутність оплати позивачкою послуг, відповідач надав такі послуги останній, однак всі дії, які здійснювались відповідачем, не призвели до досягнення кінцевої мети з причин, що не залежали від відповідача. Сума в розмірі 18229грн.71коп., яку позивачка просить стягнути з відповідача сплачена нею як третейський збір за розгляд третейським судом її позовної заяви. Згідно рішення третейського суду від 19.02.2009 ця сума була присуджена позивачці в рахунок судових витрат, тому остання мала право стягнути її в порядку виконання рішення зі сторони у справі- ПП “СЕБ-Фармация”, а не з відповідача ОСОБА_2 Крім того, зазначила, що сума третейського збору була сплачена позивачкою до укладення вказаного договору,  розрахунок суми штрафних санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників позивачки, відповідача, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.02.2009 між позивачкою ОСОБА_1 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір про надання юридичних послуг (а.с.5-8), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати послуги юридичного характеру в обсягах та порядку, передбаченого договором, а саме:

-консультаційні юридичні послуги щодо застосування юрисдикції третейських судів у спірних правовідносинах;

-судове представництво інтересів клієнта у третейських судах, судах загальної юрисдикції з метою законного вирішення питань прав власності на майно;

-представництво інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби, інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та відповідно до п.3.1 цього договору кінцевою метою надання послуг було одержання позивачкою зареєстрованих у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на шість гаражних боксів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 01.04.2009.

Сторони в судовому засіданні факт укладання вказаного договору не заперечували.

Відповідно до ст.4 зазначеного вище договору позивачка зобов'язана була оплатити вартість послуг за цим договором в сумі 97000грн. шляхом перерахування їх на поточний рахунок відповідача в порядку встановленому  договором.

Разом з тим, докази на підвердження оплати вартості вказаних послуг позивачка суду не надала.

Як зазначила в судовому засіданні представник позивачки, позивачка на виконання умов договору сплатила суму третейського збору в розмірі 18229грн.71коп., яку на її думку в зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за цим договором саме останній повинен її відшкодувати. Вказана обставина  підтверджується квитанцією № ПН331 від 26.01.2009 (а.с. 10).

Відповідно до  ст.  901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу,  яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,  якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг,  якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2  ст.  527 ЦК України).

Відповідно до  ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання зобов’язання стосується суб’єкта,  предмета,  строку, місяця і способу виконання.   

Згідно з ч. 1  ст.  527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок,  а кредитор - прийняти виконання особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на відсутність оплати вартості послуг за вказаним договором, відповідач надав позивачці послуги, передбачені умовами договору, проте з незалежних від відповідача причин дії з надання послуг не призвели до досягнення кінцевої мети надання послуг, що передбачені п.1.3 договору, про що позивачку було повідомлено (а.с.36-95).

Так постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2010 у задоволенні позову ОСОБА_1 до БТІ про зобов’язання вчинити реєстрацію права власності на зазначені вище гаражні бокси було відмовлено, з підстав ненадання ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку(а.с.42-47). Вказана обставина ніким із сторін в судовому засіданні не заперечувалась.

Та обставина, що позивачка на виконання умов договору сплатила суму третейського збору в розмірі 18229грн.71коп., внаслідок чого остання понесла збитки, не є підставою для задоволення позову, оскільки згідно рішення Постійно діючого незалежного третейського суду від 19.02.2009 №1/9 позивачці присуджені витрати по сплаті третейського збору в цьому ж розмірі і які вона мала право стягнути в порядку виконання рішення зі сторони у справі-ПП “СЕБ-Фармация”, проте позивачка не скористалась своїм правом (а.с.36-40).

Окрім того, слід зазначити, що зазначена сума третейського збору  була сплачена позивачкою раніше, ніж був укладений договір про надання юридичних послуг.

Також, міркування позивачки і зазначені в обґрунтування цієї вимоги обставини є неправильним розумінням із застосуванням положень ст.22 ЦК України, і тому не може сприйматись в розумінні збитків.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів у підтвердження бездіяльності відповідача, що спричинило понесення нею збитків у розмірі 18229грн.71коп.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про надання юридичних послуг, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 18229грн.71коп., суми штрафних санкцій в розмірі 15035грн.00коп. є безпідставними, необґрунтованими  та задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення на користь позивачки понесених нею та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 16, 526, 530, 901 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 218, 223, 292, 294ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

   У задоволенні позову ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та штрафних санкцій–відмовити.   Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                           В. Ю. Горкава