Справа №2-2387\15.2007 року

РІШЕННЯ

Іменем   України

24 травня 2007 року Голосіївський районний суд м.  Києва у складі:

головуючого судді    Плахотнюк К.Г.

при секретарі     Мащенко С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «НЕЮ Україна»,  про визнання права власності на об»єкт інвестування,

встановив:

12 березня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ «НЕЮ Україна»,  про визнання права власності на об»єкт інвестування.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено,  що 19.04.2003 року між ОСОБА_2. та ЗАТ «НВО Україна» був укладений договір інвестування за №34. За умовами цього ж договору ОСОБА_2.3обов»язався здійснити фінансування будівництва квартири загальною площею 23, 0 кв.м.  з розрахунку 1525,  00 грн. за 1 м. кв.,  що становить всього 47150,  00 грн.,  за адресою - АДРЕСА_1. 05.07.2005 року ОСОБА_2. сплатив на рахунок ЗАТ «НВО Україна» кошти в сумі 47150, 00 грн.. 11.07.2005 року ОСОБА_2. було укладено договір про уступку права вимоги зОСОБА_1,  відповідно до якого ОСОБА_2. уступив на користь ОСОБА_1 всі права передбачені Договором інвестування №34 від 19.04.2003 року,  що був укладений ЗАТ «НВО Україна» з ОСОБА_2.. Відповідачем не виконано свої зобов»язання перед інвестором та не . передано у власність інвестоване житло. Разом з тим,  всі будівельні роботи по будинку завершено. Просив визнати за ним право власності на квартиру №63 що в будинку АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивача підтримав заявлений позов у повному обсязі,  просив задовольнити заявлені вимоги.

Представник відповідача ЗАТ «НВО Україна» заявлений позов визнав,  не заперечуючи,  що позивач у справі набув право власності на інвестоване ОСОБА_2. житлове приміщення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду справи,  перевіривши матеріали справи,  суд вважає,  що заявлений   позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що 19 квітня 2003 року між ОСОБА_2. та ЗАТ «НВО Україна» був укладений договір інвестування за №34,  за умовами якого ОСОБА_2.3обов»язався здійснити фінансування будівництва квартири загальною площею 23, 0 кв.м.  з розрахунку 1525,  00 грн. за 1 м. кв.,  що становить всього 47150,  00 грн.,  за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 5)

05.07.2005 року ОСОБА_2. сплатив на рахунок ЗАТ «НВО Україна» кошти в сумі 47150,  00 грн.,  що також підтверджується довідкою ЗАТ «НВО Україна» (а.с.  9, 10).

Що ж стосується зобов»язань ЗАТ «НВО Україна»,  то воно провело ремонтні роботи в будинку АДРЕСА_1вжило заходів щодо забезпечення санітарних норм для мешканців будинку,  щляхом вжиття додаткових заїходів для зменшення шумів у будинку.

За змістом  ст.  6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» відносини,  що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні,  регулюються цим Законом.  Статтею 9 цього ж Закону передбачено,  що основним правовим документом,  який регулює взаємовідносини між суб»єктами інвестиційної діяльності,  є договір (угода).

У судовому засіданні встановлено,  що сторони у справі,  а саме ОСОБА_2. і ЗАТ «НВО Україна»,  укладаючи 19.04.2003 року договір інвестування №34,  стали суб»єктами інвестиційної діяльності з узгодженими договором зобов»язаннями,  які скріпили своїми підписами.

Судом також встановлено,  що ОСОБА_2. у повному обсязі виконав взяті на себе зобов»язання.

ЗАТ «НЕЮ Україна» в свою чергу виконало ремонтні роботи будинку АДРЕСА_1,  що підтверджується актом прийому-передачі квартири за адресою - АДРЕСА_1 від ЗАТ «НЕЮ Україна» ОСОБА_1  який відповідно до умов договору про уступку права вимоги,  що був укладений ним 11.07.2005 року з ОСОБА_2.,  за умовами якого ОСОБА_2. уступив на користь ОСОБА_1 всі права передбачені Договором інвестування №34 від 19.04.2003 року,  що був укладений ЗАТ «НВО Україна» з ОСОБА_2. (а.с!б).

Відповідно до вимог  ст.  18 Закону України «Про інвестиційну діяльність»,  умови договорів,  укладених між суб»єктами інвестиційної діяльності зберігають свою . чинність нат весь строк дії цих договорів і у випадках,  коли після їх укладення законодавством (крім податкового,  митного та валютного законодавства,  а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умолви,  що погіршують становище суб»єктів або обмежують їх права,  якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Під час судового розгляду справи,  судом не встановлено будь-яких обмежень умов договору сторін у справі,  передбачених законодавством перерахованим у зазначеній вище статті Закону України «Про інвестиційну діяльність»,  які б погіршували їх становище. Сторони у справі не укладали будь-яких додаткових угод.

На підставі викладеного,  керуючись Законом України «Про інвестиційну діяльність»,  Законом України «Про власність»,  ч. 4  ст.  331 ЦК України,   ст.  ст.  10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України,  суд -

вирішив:

 позовні   вимоги   ОСОБА_1 до     Закритого  акціонерного товариства   «НВО Україна»,  про визнання права власності на об»єкт інвестування,  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.  Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скрги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.