Справа № 2-а-8526/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 листопада 2011 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області    Погрібна Н.М., розглянувши у  скороченому   провадженні в  м. Артемівську адміністративну   справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації  Донецької області  про визнання противоправними дій відповідача  щодо відмови у виплаті недотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за  2011 рік,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації Донецької області  про визнання противоправними дій відповідача  щодо відмови у виплаті недотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 р. та стягнення недоотриманої разової грошової щорічної допомоги до 5 травня за 2008 - 2011 роки.   В обгрунтування позову позивач зазначив, що він має статус учасника бойових дій. Правовий статус учасника війни визначає ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту « від 22.10.1993 р. № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Стаття 12 цього Закону передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них. Згідно ст. 12 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни та прирівняним до них особам виплачується разова грошова допомога. Однак в порушення вказаних норм, відповідач виплату вказаної соціальної допомоги здійснював у не повному обсязі. Посилаючись на ст.ст. 3, 8, 22, 55 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Конституційного Суду України, позивач просить задовольнити його позовні вимоги, оскільки відповідач порушує його право на отримання вказаної соціальної допомоги.

            Ухвалою судді Артемівського міськрайсуду від 12.07.2011 р. відкрито скорочене провадження, а позов в частині вимог з 2008 р. по 12.01.2011 р. залишений без розгляду.

                     Сторони до судового засідання не викликалися, відповідно ст.183-2 ч.4 КАС України.

            У письмових запереченнях  відповідача проти позову зазначено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення та отримує допомогу до 5 травня. Виплати щорічної допомоги до 5 травня учаснику війни здійснювалась відповідно до Законів України «Про Державний бюджет»на відповідні роки та в розмірі, визначеному Постановою КМУ № 183 від 12.03.2008 р., Постановою КМУ № 211 від 18.03.2009 р., Постановою КМУ № 299 від 07.04.2010р., Постановою КМУ № 341 від 04.04.2011 року та були виплачені позивачу у повному обсязі  і заборгованості відповідача перед ОСОБА_1  не існує.   

         Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1 має статус учасників бойових дій  про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 видане 20.01.2000 року, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації  Донецької області.

Згідно ст. 13 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 04.07.2002 року, яка набрала чинності 31.07.2002 року) щорічно до 5 травня інвалідам війни та прирівняним до  них особам виплачується разова грошова допомога у розмірах п»яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, для вирішення зазначеного спору слід визначитись, який з вищенаведених законів є пріоритетними та підлягає застосуванню у правовідносинах, що виникли.

Згідно зі ст..75 Конституції України, єдиним органом  законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

Відповідно до ст.. 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997 р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному  регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення ст.. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Згідно із Законом України  від 19.12.2006 № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.

Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 № 183 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Закону  України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Вирішуючи питання про визнання дій органів праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, необхідно звернути увагу на таке.

Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007 та 22.05.2008.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 до 21.05.2008 закони України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
         Як вбачається з матеріалів справи (заперечення відповідача) позивачу було сплачено 460 грн. в рахунок щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій за 2011 рік було сплачено 460 грн. в рахунок щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як  учаснику бойових дій  за 2011 рік.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення сум недоплаченої одноразової щорічної

грошової допомоги до 5 травня  як  учаснику бойових дій за 2011 роки, суд виходить з наступного.      

          Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" , ЗУ  "Про державний бюджет України на 2010 рік", ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились. Тобто, на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом, згідно ст. 13 якого інвалідам війни та прирівняним до  них особам виплачується разова грошова допомога до 5 травня у розмірах  п»яти мінімальних пенсій за віком.

Як вже зазначалось вище, згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня інвалідам війни та прирівняним до  них особам виплачується разова грошова допомога у розмірах п»яти мінімальних пенсій за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14. Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно ст..1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»мінімальна пенсія за віком станом на 01.10.2011 р. становить 784 грн.

Таким чином для позивача, як  учасника бойових дій, розмір разової грошової допомоги до 5 травня повинен розраховуватись, виходячи із наведених розмірів та виходячи із положень ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач фактично отримав від Управління праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації Донецької області грошову допомогу до 5 травня за період 2011 року  в розмірі 460 грн. відповідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2010 року № 341. Тому 784 грн. х 5 = 3920 –460 = 3460.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Щодо виплати спірної грошової допомоги у 2011 році, суд визнає зазначену виплату неправомірною. Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня у 2011 році здійснена відповідачем у розмірі, передбаченому Законами України «Про Державний бюджет на 2011 рік»є такою, що порушує норми спеціального закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій, при відмові позивачу у проведенні виплат разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області щодо виплати недотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік підлягають задоволенню частково.          

Також на підставі ч.1 ст.90 КАС України, витрати пов»язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають  правову допомогу  за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом, тому на підставі викладеного  в УПСЗН Артемівської райдержадміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 слід стягни витрати на правову допомогу  у сумі 400 грн.

          На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, ст. ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 71, 79, 86, 87, 90, 94, 99, 110-112, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації  Донецької області  про визнання противоправними дій відповідача  щодо відмови у виплаті недотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за  2011 рік –задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області в виплаті  ОСОБА_1  щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком за 2011 рік.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської  райдержадміністрації Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»як інваліду  учаснику бойових дій у розмірі  п»яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум за рахунок коштів державного бюджету України.

Стягнути з УПСЗН Артемівської райдержадміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1  витрати на правову допомогу  у сумі 400 грн.

Ця постанова набирає законної сили, якщо її не буде оскаржено у строк, передбачений  для оскарження останньої.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до  Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги  в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя                                                  Н. М.Погрібна