Судове рішення #19411052

Справа №  22-ц-5497/11                              Головуючий у 1 інстанції: Полюх Н.М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська Л. Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів:  Бойко С.М., Мацей М.М.                                        

при секретарі: Колодка М.І.

з участю: позивача ОСОБА_2,   третьої особи ОСОБА_3,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2011 року ,

  ВСТАНОВИЛА:

             Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди.

           Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

           В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме не розглянуті всі позовні вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, залишено без розгляду позовну вимогу про виклик свідків, які б могли спростувати звинувачення з приводу шахрайства. Вважає, що в процесі розгляду справи твердження та доводи позивача систематично не приймались, що порушувало рівність процесуальних прав та викликало сумніви у неупередженості судді у наданні оцінки доказів по справі. Вказує, шо в рішенні суду опущені пояснення відповідачки  щодо відмови в порушенні кримінальної справи Залізничним РВ УМВС м. Львова по зверненню ОСОБА_4 з приводу шахрайських дій позивача та його сусідів, що стверджує нанесення моральних збитків за безпідставні звинувачення протягом декількох років.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

      Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення  відповідає даним вимогам.

Районним судом встановлено, що сім’я ОСОБА_2 в складі 4-х осіб проживає в будинку по АДРЕСА_1 а сім’я ОСОБА_4 в складі 2-х осіб - по АДРЕСА_2 та що земельні ділянки за вказаними адресами межують, між сторонами з 2007 року існують спори щодо меж суміжних земельних ділянок,   збудованих на цих земельних ділянках прибудов, гаражів і сараїв, які розглядається судом.

Також встановлено, що після придбання будинку по АДРЕСА_2 у 2007 році ОСОБА_4 звернулася до мешканців вул. Доробок у м. Львові –ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 за наданням дозволу на під’єднання її будинку до прокладеної по вул. Доробок каналізаційної мережі. Дійшовши згоди, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 погодили під’єднання будинку відповідачки до каналізаційної мережі по вул. Доробок, а ОСОБА_4 відшкодувала частину вартості затрат на спорудження цієї каналізаційної мережі в розмірі 2000 грн.

Підставою звернення ОСОБА_2 до суду із даним позовом  було подання ОСОБА_4 до суду позовної заяви про повернення цих коштів та відшкодування моральної шкоди і зазначення у ній, зокрема, того, що відповідачі шляхом обману, тобто шахрайським шляхом, протиправно заволоділи її майном –грошовими коштами у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.            

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної(немайнової) шкоди розглядаються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Позивачем у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України належними та допустимими доказами не доведено заподіяння йому моральної шкоди, протиправність діяння  ОСОБА_4, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Апелянт стверджує, що судом залишено без розгляду  його вимогу про виклик свідків, які б могли спростувати звинувачення з приводу шахрайства. Однак, дане порушення,  на думку колегії суддів, не вплинуло на законність та обґрунтованість рішення, враховуючи усі обставини справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

 Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити

           Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2011 року залишити без змін.      

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

             Судді:              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація