Справа № 22-ц-6143/11 Головуючий у 1 інстанції: Крет А. І.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Бойко С.М., Петричка П.Ф.
при секретарі: Кубішин І.В.
з участю: позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням принципів цивільного судочинства та норм процесуального і матеріального права. Вказує, що поза увагою суду залишився висновок від 31.12.2009 року №17 про вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику квартири внаслідок затоплення водою. Вважає, що суд в порушення норм ст.ст.132, 133, 140, 191 ч.4 ЦПК України в оскаржуваному рішенні посилається на докази, які не були оголошені в судовому засіданні, не пред’явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі і не досліджені судом. Крім цього, при розгляді справи судом не були допитані члени комісії, на пояснення яких суд покликається.
Вказує, що судом при ухваленні рішення порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки
суддя поза межами нарадчої кімнати спілкувався з відповідачем, що є грубим порушенням та підставою для скасування рішення, передбаченою ч.3 ст.309 ЦПК України.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту затоплення квартири позивача, доказів вини відповідача у заподіянні такої та доказів заподіяння їй моральної шкоди і її розміру.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони проживають у будинку АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_2 являється власником квартири №11, а ОСОБА_5 –власником квартири №15 даного будинку.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної(немайнової) шкоди розглядаються у випадках, передбачених чинним законодавством.
Позивачем у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України належними та допустимими доказами не доведено заподіяння їй майнової та моральної шкоди, протиправність діяння ОСОБА_5, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що безпідставним є твердження апелянта про те, що суд не дав належної оцінки усім доказам по справі, так як оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об’єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв’язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
З матеріалів справи, зокрема з журналів судових засідань від 03.06.2011 року та від 28.09.2011 року вбачається, що судом було допитано 6 свідків, у тому числі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які входили до складу комісії, яка проводила огляд квартири позивачки 14.12.2009 року, про що склала відповідний акт(а.с.40), а тому твердження ОСОБА_2 про те, що при розгляді справи судом не були допитані члени комісії, на пояснення яких суд покликається, є необґрунтованим.
Голослівним є твердження ОСОБА_2 і про те, що судом при ухваленні рішення порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки суддя поза межами нарадчої кімнати спілкувався з відповідачем, так як жодних доказів цього нею не подано, а з журналу відового засідання за 06.10.2011 року вбачається, що ОСОБА_5 взагалі не була присутня в цей день в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: