Справа №2-а-59-2008 р. П О С Т А Н О В А копія
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
28 березня 2008 року Бахмацький районий суд Чернігівської області в складі:
судді -О.Ф.Костенко
при секретар-Кулик Л.І.
за участю прокурора Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмачі справу за позовом в.о. прокурора Бахмацького району в інтересах ОСОБА_1до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат про стягнення заборгованості по допомозі до 05 травня,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 є пенсіонеркою, учасником бойових дій, інвалідом 1 групи, про що підтверджує посвідчення серії НОМЕР_1, видане 27.01.2000 року управлінням праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації. Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно, до 05 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Чернігівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ОСОБА_1 в 2005 році було виплачено 400 грн, у 2006 році -400 грн, у 2007 році -450 грн. У березні 2008 року в.о. прокурора Бахмацького району звернувся до суду із позовом в інтресах ОСОБА_1 про стягнення з відповідача недоотриманої разової допомоги до 05 травня за період 2005-2007 років в сумі 9720 грн, посилаючись на те, що допомога ОСОБА_1 в ці роки виплачувалась не в повному обсязі, як це вказано у Законі України “Про статус ветеранів війни..”
В судовому засіданні прокурор Бахмацького району підтримав позовну заяву і просить її задовільнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилась, але в своїй письмовій заяві просить справу розглянути у її відсутність і позовні вимоги задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, але в письмовій заяві відповідач просить розглянути справу у відсутність представника, з позовом не згоден. Письмові заперечення проти позову надані суду ( а.с.15-16).
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту інвалідам війни 1 групи, щорічно до 05 травня передбачена разова грошова допомога у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
ОСОБА_1 згідно із посвідченням серії Б № НОМЕР_1, виданого 27 січня 2000 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмацької РДА (а.с.9) є інвалідок війни 1 групи, пенсіонеркою, має пільги, встановлені законодавством України для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
За повідомленням Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 13.03.2008року №903/03(а.с.15-16), та повідомленням Упроавління праці та соціального захисту населення Бахмацької РДА від 08.02.2008 року №318 (а.с.5), ОСОБА_1 отримала грошову допомогу до 05 травня, як інвалід війни 1 групи, в квітні місяці 2005-2007 років, в слідуючих розмірах: 2005-2006 роки - по 400 гривень, в 2007 році 450 гривень.
При цьому Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат керувався ЗУ “Про державний бюджет України на 2005 рік”, “Про державний бюджет України на 2006 рік (ст.30), ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” (ст.29), якими дія ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни..” призупинялась.
Ст. 2 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вказує на те, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, і можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, предбачені цим Законом є недійсними”.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України “закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність”.
Ч. 3 ст.22 Конституції України передбачено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесення змін до чинних законів”.
Конституційний Суд України своїм рішенням у справі №1-29 від 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення ст. 29 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік”, за якою у 2007 році виплата щорічної одноразової допомоги інвалідам війни 1 групи здійснювалась у розмірі 450 гривень, виносячи це рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення Законом “Про державний бюджет України” дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших Законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21,21, п.1, ч.2 ст. 92, ч.1,ч.2,ч.3 ст.95 Конституції. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про держбюджет України включити до нього положення про внесення змін до чинних Законів України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визнані іншими Законами України правове регулювання суспільних відносин Законами України від 19.10.2004 року №2089-1V, від 09.07.2003 року №1059-1V установлені мінімальні розміри пенсій за віком: з 01.01.2005 року -332 грн, з 01.04.2006 року -359 грн., з 01.04.2007 року -406 грн. Ці розміри мінімальних пенсій за віком діяли на момент виплати ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги до 05 травня - в квітні місяці.
А тому, позивачці за 2005 рік було недоплачено 2920 грн, за 2006 рік -3190 грн, а за 2007 рік-3610 грн. Загальна сума недоплати складає 9720 грн.
Керуючись ст.ст.2,13,17 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст.22,152 Конституції України, ст.ст.11,71,86,87,94,159-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Стягнути із Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1недоплату в період з 2005-2007 років щорічну допомогу до 05 травня в розмірі 9720 /дев”яти тисяч сімсот двадцяти/ гривень.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
Вірно: Суддя
секретар