Справа № 2-915/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2011 року                                                                                м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді –Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі –Литвиненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі ПАТ«Райффайзен Банк Аваль») про   стягнення сум  за депозитним договором, -

в с т а н о в и в :

22.06.2010 року позивачка звернулася в Миргородський міськрайонний суд із декількома позовами до відповідача про стягнення сум вкладів , відсотків та пені згідно умов договорів (а.с.2-4, 13-15, 22-23), які ухвалою судді від 01.07.2011 року (а.с.37) були об»єднані в одне провадження. Під час знаходження справи в суді вона уточнювала та змінювала підставу позову. За змістом остаточної уточненої позовної заяви (що надійшла до суду 15.09.2011 року) позивачка зазначала, що 5 серпня 2005 року вона уклала з відповідачем договір на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/31 (перший договір) за умовами якого вона передала відповідачу вклад в сумі 8200 грн. строком на 1 рік та із виплатою 28% річних.  Вказаний договір було пролонговано сторонами  на тих же умовах до 5 серпня 2009 року. Позивачка на протязі дії договору періодично поповнювала суму вкладу і на кінець обумовленого нею з відповідачем строку договору ( тобто, станом на 05.08.2009 року) сума вкладу становила 467000 грн.

Крім цього, 5 грудня 2005 року між нею та відповідачем було укладено договір №20/02-02/25 (другий договір)на вклад «Універсальний», за умовами якого вона передала відповідачу 1300 Євро під 25% річних на строк  12 місяців. Зазначений договір було пролонговано на тих же умовах до 5 грудня 2008 року. Позивачка на протязі дії договору періодично поповнювала суму вкладу і на кінець обумовленого строку (станом на 5 грудня 2008 року) сума вкладу становила  7300 Євро.

12 січня 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір №20/02-02/03 (третій договір)на вклад «Універсальний»строком на 12 місяців, і на кінець строку зазначеного договору (станом на 12 січня 2010 року) його загальна сума становила 66000 доларів США.

Хоч вона повністю виконала свої зобов»язання по зазначених угодах, відповідач відмовився від виконання взятих на себе зобов»язань як в частині повернення вкладів так і в частині виплати, передбачених умовами договорів відсотків, не зважаючи на те, що строки повернення, передбачених договорами коштів,   вже сплинули. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»на її користь: - по  першому договору 467000 грн. 00 коп. - суми депозитного вкладу, 206689 грн. 20 коп. відсотків по вказаному вкладу, 179094грн. 50 коп. - пені за несвоєчасне повернення  суми вкладу та 42470 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов»язання, а всього стягнути по вказаному договору -895253 грн. 70 коп.;

- по другому договору просила стягнути 7300 Євро –суми вкладу, 3825,67 Євро –відсотків по вкладу3690,15 Євро –пені за несвоєчасне повернення суми вкладу, та 920 Євро –3% річних за прострочення грошового зобов»язання, а всього стягнути по цьому договору –15735,82 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 176191,60 грн.;

- по третьому договору 66000 доларів США суми депозитного вкладу, 19718,29 доларів США відсотків по цьому вкладу, 20031 доларів США пені за несвоєчасне повернення суми вкладу та 4249 доларів США 3% річних за час прострочення грошового зобов»язання, а всього стягнути по цьому вкладу 109998,29 доларів США,  що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 876983,35 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримувала свої позовні вимоги в повному об»ємі.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_3 позов підтримав, просив його задовольнити в повному об’ємі як законний та обґрунтований.

Представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»Курбатова Н.О. позов не визнала. Пояснила, що всі надані позивачкою договори, прибуткові валютні та касові ордери містять неправдиву інформацію, яка засвідчує вчинення банківських операцій, які фактично не вчинювались, ці документи були підроблені третьою особою ОСОБА_5 з метою заволодіння коштами громадян, а не з метою створення між банком і громадянином цивільних прав та обов’язків. Таким чином до моменту постановлення судом у порядку кримінального судочинства обвинувального вироку про визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, не можна вважати доведеним факт одержання та привласнення ОСОБА_5 коштів позивачки. Надані позивачкою прибуткові валютні та прибуткові касові ордери у діяльності банку не використовуються та не відповідають вимогам чинного законодавства у сфері банківської діяльності., тому не можуть слугувати підтвердженням факту внесення коштів до банку. Позивачкою не надано доказів продовження строку дії договорів, а отже її вимога про повернення коштів, які передавались ОСОБА_5 після закінчення строку дії спірних договорів є безпідставною. Крім того просить застосувати до позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення пені строк позовної давності. В задоволенні позову просила відмовити за недоведеністю позовних вимог.

                   Третя особа по справі - ОСОБА_5, будучи викликаною в судове засідання в порядку ст.. 74 ч.9 ЦПК України в судове засідання не з»явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила і з клопотаннями про відкладення слухання справи до суду не зверталася.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 5 серпня 2005 року між позивачкою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого згодом змінена на  Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», було укладено договір № 20/02-02/31 на вклад «Універсальний»(договір-1), за умовами якого ОСОБА_1 передала останньому 8200 грн. терміном на 12 місяців з виплатою банком 28% річних, 5 грудня 2005 року між ними укладено договір №20/02-02/25 на вклад «Валютний»(договір-2),  за умовами якого ОСОБА_1 передала  відповідачу 1300 Євро  терміном на 12 місяців з виплатою банком 25% річних, а 12 січня 2009 року між ними було укладено договір №20/02-02/03 на вклад «Універсальний»(договір-3), за умовами якого позивачка передала банку 66000 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30% річних.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10.03.2011 року (а.с.239-240), яке набрало законної сили, встановлено, що вказані договори є укладеними і такими, що набрали чинності.

Вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Для обліку сум вкладів позивача по кожному договору  відповідачем були відкриті відповідні рахунки. Так по договору-1 було відкрито рахунок №2625071593/31, по договору-2 –рахунок № 2625890329/25, по договору-3 рахунок №2625071593/31, що підтверджується п.2.2 кожного договору.(а.с.5,16,24).

Дія договору-1 була пролонгована сторонами до 5 серпня 2009 року, а дія договору-2 була пролонгована до 5 грудня 2008 року про що свідчать відповідні примітки на текстах договорів, наданих позивачкою суду, а також вказана обставина об»єктивно підтверджується прибутковими касовими ордерами про прийняття банком поповнень від позивачки відповідних рахунків, відкритих для обліку сум вкладів у відповідності із п.2.2 кожного із зазначених договорів, які мали місце під час пролонгованих строків дії  цих договорів. (а.с.6-9, 25-33).

На виконання умов укладених договорів позивачкою систематично поповнювалися вклади на відкритих для цього банком рахунках, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами, виданими від імені відповідача в підтвердження зазначених операцій.

Так вклад по договору-1 в сумі 8200 грн. (а.с.25) позивачкою був поповнений:

 12.08.2005 року на 5800 грн. (а.с.26-а);

07.09.2005 року на 7000 грн.(а.с.26-а);

29.11.2005 року на 8000 грн.(а.с.26);

02.12.2005 року на 7000 грн. (а.с.27);

31.01.2006 року на 1000 грн. (а.с.28);

29.03.2006 року на 10000 грн. (а.с.29);

29.06.2006 року на 7000 грн. (а.с.31);

19.12.2007 року на 190000 грн. (а.с.30);

11.07.2008 року на 200000 грн. (а.с.32);

19.08.2008 року на 13000 грн. (а.с.33);

03.09.2008 року на 10000 грн.  (а.с.34).

Таким чином загальна сума вкладу позивачки, внесеного нею на рахунок, відкритий відповідачем по договору-1, становила 467000 грн. 00 коп.

Вклад по договору-2 в сумі 1300 Євро (а.с.9)позивачкою був поповнений:

29.12.2005 року на 200 Євро(а.с.9);

31.01.2006 року на 1300 Євро (а.с.8);

29.06.2006 року на 1300 Євро (а.с.8);

06.07.2006 року на 900 Євро(а.с.7);

17.12.2007 року на 1300 Євро (а.с.7);

28.02.2008 року на 1000 Євро (а.с.6).

Отже загальна сума вкладу позивачки, внесеного нею на рахунок, що відкритий відповідачем на виконання умов договору-2, становила 7300 Євро.

Вклад по договору-3 в сумі 61000 доларів США (а.с.17) позивачкою був поповнений:

19.01.2009 року на 5000 доларів США (а.с.18) і загальна сума вкладу по цьому договору складала 66000 доларів США.

Надані позивачкою в обгрунтування своїх позовних вимог прибуткові ордери, видані Банком в підтвердження отримання від позивачки відповідних коштів, відповідають   вимогам Пункту 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України.  Вони мають всі необхідні реквізити, від імені Банку підписані особою, повноваження якої засвідчені печатками Банку, достовірність яких Банком не оспорюється.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника Банку на невідповідність змісту згаданих прибуткових валютних ордерів вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 14 серпня 2003 року №337, оскільки положення  вказаної інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями  касових операцій і не встановлюють будь-яких обов»язкових правил поведінки для клієнтів банку . У правовідносинах ОСОБА_1 з банком касові операції проводили працівники банку, а не  ОСОБА_1, а тому остання і не може бути відповідальною за  порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Видані банком ОСОБА_1 прибуткові валютні ордери мають підпис посадової  особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку. Отже прибуткові валютні ордери про внесення та поповнення вкладів, що були видані банком ОСОБА_1 є документами бухгалтерського обліку, складалися банком, і за їх відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність працівники банку.

Суд не бере до уваги посилання представника Банку на те, що кошти від позивачки за зазначеними договорами до каси Банку  не надходили і  рахунки по згаданих депозитних договорах не відкривалися, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачкою коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього за умовами згаданих договорів (п. 2.2), вказані рахунки зобов»язувався відкрити Банк, а у виданих банком вкладнику прибуткових ордерах були зазначені і номери згаданих рахунків, які відповідали змісту договорів.

Відповідно ст.. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується   виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено –ніхто не може бути безпідставно позбавлений  свого майна.

Згідно ст.. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст.. 526 ЦК України зобов»язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За змістом ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.2.3. спірних договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст.. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не  допускається.

Виходячи із системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи факти, встановлені судом, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов»язаний повернути позивачці, внесені останньою суми вкладів по договору № 20/02-02/31 -  467000 грн. 00 коп., по договору №20/02-02/25 –7300 Євро і по договору №20/02-02/03 –66000 доларів США, а відмова від такого повернення є неправомірною. Тому суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про стягнення зазначених сум вкладів ґрунтується на законі, а отже підлягає задоволенню.

Крім цього, зважаючи на те, що відповідач відмовився виконувати взяті на себе зобов»язання, передбачені п.3.3.3 кожного договору в частині повернення відсотків за користування коштами позивачки в розмірах, визначених п.1.2 зазначених договорів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки  за період дії договору -1 з 05.08.2005 року до 05.08.2009 року –206689,32 грн., за період дії договору-2 з 05.12.2005 року до 05.12.2008 року –3820,68 Євро та за період дії договору-3 з 12.01.2010 року до 12.01.2010 року –19718,23 дол. США.

(Розрахунок заборгованості відсотків на вклад по договору №20/02-02/31 від 05.08.2005 року:

           За 7 днів з 05.08.05 року по 12.08.05 року із суми вкладу 8200х28%:365=6,29 грн. в день х 7 днів=44,03 грн.;

За 26 днів з 12.08.05 року по 07.09.05 року із суми вкладу 14000х28%:365=10,74 грн. в день х26 днів=279,24 грн.;

За 83 дні з 07.09.05 року по 29.11.05 року із суми вкладу 21000 х28%:365=16,11 грн. в день х83 дні=1337,13 грн.;

За 3 дні з 29.11.05 року по 02.12.05 року із суми вкладу 29000х28%:365=22,25 грн. в день х 3 дні = 66,75 грн.;

За 59 днів з 03.12.05 року по 31.01.06 року із суми вкладу 36000х28%:365=27,62 грн. в день х 59 днів=1629,58 грн.;

За 57 днів з 01.02.06 року по 29.03.06 року із суми вкладу 37000х28%:365=28,38 грн. в день х 57 днів = 1617,66 грн.;

За 92 дні з 29.03.06 року по 29.06.06 року із суми вкладу 47000 грнх28%:365= 36,05 в день х 92 дні = 3316,60 грн.;

За 538 дні з 29.06.06 року по 19.12.07 року із суми вкладу 54000х28%:365= 41,42 грн. в день х 538 дні = 22283,96 грн.;

За 205 днів з 19.12.07 року по 11.07.08 року із суми вкладу 244000х28%:365=186,67 грн. в день х205 дні=38267,35 грн.;

За 39 днів з 11.07.08 року по 19.08.08 року із суми вкладу 444000х28%:365=340,60 грн. в день х39 днів=13283,40 грн.;

За 14 днів з 20.08.08 року по 03.09.08 року із суми вкладу 457000х28%:365=350,58 грн. в день х 14 днів = 4908,12 грн.;

За 334 дні з 04.09.08 року по 05.08.09 року із суми вкладу 467000х28%:365=358,25 грн. в день х 334 дні = 119655,50 грн.

Всього по вкладу -206689,32 грн.

       Розрахунок заборгованості відсотків на вклад по договору №20/02-02/25 від 05.12.2005 року:

За 24 дні з 05.12.05 року до 29.12.05 року із суми вкладу 1300 Євро х25%6 365= 0,89 Євро в день х 24 дні = 21,36 Євро;

За 33 дні з 30.12.05.року по 31.01.06 року із суми вкладу 1500 Євро х25%:365= 1,03 Євро в день х 33 дні = 33,99 Євро;

За 149 днів з 01.02.06 року по 29.06.06 року із суми вкладу 2800 Євро х25%:365=1,92 Євро в день х 149 днів = 286,08 Євро;

За 7 днів з 30.06.06 року по 06.07.06 року із суми вкладу 4100 Євро х 25%:365= 2,81 Євро в день х 7 днів = 19,67 Євро;

За 1 рік і 147 днів з 07.07.06 року по 17.12.07 року із суми 5000 Євро х 25%:365= 3,42 Євро в день х 1 рік і 147 днів = 1752,74 Євро;

За 73 дні з 18.12.07 року по 28.02.08 року із суми вкладу 6300 Євро х25%:365= 4,31 Євро в день х 73 дні = 314,63 Євро;

За 279 днів з 29.02.08 року до 05.12.08 року із суми вкладу 7300 Євро х 25%:365=4,99 Євро в день х 280 днів = 1392,21 Євро.

Всього по вкладу –3820,68 Євро.

     Розрахунок заборгованості відсотків на вклад по договору №20/02-02/03 від 12 січня 2009 року:

За 7 днів з 12.01.09 року по 19.01 09 року із суми вкладу 61000 дол. США х30%:365=50,14 дол. США в день х 7 днів=350,98 дол. США;

За 357 днів з 20.01.09 року по 12.01.10 року із суми вкладу 66000 дол. США х 30%:365=54,25 дол США в день х357 днів= 19367,25 дол. США.

Всього по вкладу -19718,23 дол. США).

Згідно п.4.1 кожного договору  у випадку необґрунтованого неповернення банком суми вкладу в  обумовлений сторонами строк, Банк виплачує пеню у розмірі 0,05 відсотків від суми вкладу за кожен день затримки виплати. Разом з цим ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України   до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) встановлено однорічний строк позовної давності. Із позовними вимогами про стягнення пені позивач звернувся до суду 15.09.2011 року. З огляду на викладене, а також на наявність заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача пені по всіх укладених з ним договорах з 15.09.2010 року і до 12.09.2011 року, тобто дня, до якого позивачка просила провести стягнення у своїх позовних вимогах) по договору-1 –в сумі  84293,50 грн. (із розрахунку: 467000 грн. боргу по вкладу х0,05% х 361 день = 84293,50 грн.), по договору-2 –в сумі 1317,65 Євро (із розрахунку:7300 Євро боргу по вкладу х0,05 %х361 день=1317,65 Євро), по договору-3 –в сумі 11913 дол. США (із розрахунку: 66000 дол. США боргу по вкладу х0,05% х361 день = 11913 дол. США).

Крім цього, відповідно ст.. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем відмовлено в поверненні вкладів відповідачу, суд, виходячи із меж позовних вимог ОСОБА_1, та положень ст. 625ч.2 ЦК України вважає необхідним стягнути з банку на її користь 3%  річних від суми неповернутого боргу по кожному вкладу з дня закінчення строків договорів і до 12.09.2011 року, тобто до дня, зазначеного в позовних вимогах позивачки. Таким чином  підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки по договору -1 за період з 06.08.09 по 12.09.11 року  (тобто за 766 днів) –29399,08 грн. (із розрахунку: 467000 сума вкладу х3% :365днів= 38,38 грн. в день х 766 днів = 29399,08 грн.), по договору-2 за період з 05.12.08 року по 12.09.11 року (тобто за 1010 днів) –606,0 Євро( із розрахунку: 7300 Євро вкладу х3% :365 днів = 0,60 Євро в день х1010 днів = 606,0 Євро), по договору-3 за період з 13.01.2010 року по 12.09.2011 року (тобто за 607 днів) –3289,94 дол. США (із розрахунку: 66000 дол. США х3% :365 днів = 5,42 дол. США в день х 607 днів = 3289,94 дол. США).

Отже всього підлягає стягненню з ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»на користь позивачки:

- по договору № 20/02-02/31 від 5 серпня 2005 року –787381,90 грн., із яких: 467000 –сума вкладу, 206689,32 –відсотків по вкладу за період дії договору, 29399,08 –3% річних за період неповернення вкладу після закінчення строку його дії, 84293,50 –пені по договору;

- по договору №20/02-02/25 від 5 грудня 2005 року -13044,33 Євро (що по курсу НБУ (1Євро=10,97 грн.) на день розгляду справи відповідає 143096,30 грн.), із яких -7300 Євро –сума вкладу, 3820,68  Євро–відсотків по вкладу за період дії договору, 606,0 Євро –3% річних за період неповернення вкладу після закінчення строку дії договору, 1317,65 Євро–пені по договору;

- по договору №20/02-02/03 від 12 січня 2009 року -  100921,17 дол. США (що по курсу НБУ (  1дол.США=7,97 грн.) на день розгляду справи в суді відповідає 804341,72 грн) , із яких -66000 дол. США –сума вкладу, 19718,23 дол. США –відсотків по вкладу за період дії договору, 3289,94 дол. США –3% річних за період неповернення вкладу після закінчення строку дії договору, 11913 дол. США –пені по договору.

Зважаючи на те, що за змістом ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню всього (по всіх трьох договорах)- 1734819,92 грн (із розрахунку: 787381,90 грн. + 143096,30 грн. (еквівалент 13044,33 Євро) + 804341,72 грн. (еквівалент 100921,17 дол. США) =1734819,92 грн.)

У зв»язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним відповідно ст.ст.81,88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 320 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування нею витрат на оплату ІТЗ розгляду справи судом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 1700 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

З огляду на те, що з відповідача на користь ОСОБА_1  було стягнуто 1068499 грн. 80 коп. згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 26 листопада 2010 року (по справі №2-1003/2010 року), яке було скасоване Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2011 року, стягнута сума підлягає зарахуванню при виконанні рішення суду по цій справі.(а.с.166-170,214,243-245).

Керуючись ст.. 41,57,99 Конституції України, ст..17 Загальної декларації прав людини,  ст.ст. 203, 232, 526, 625, 626, 631, 1058, 1059, 1060,1061,1074 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 81,88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства   «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_1  по договору на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/31 від 5 серпня 2005 року  787381,90 грн., по договору на вклад «Валютний»№20/02-02/25 від 5 грудня 2005 року143096,30 грн. (що по курсу НБУ (1Євро=10,97 грн.) на день винесення рішення еквівалентно 13044,33 Євро), та по договору на вклад «Універсальний №20/02-02/03 від 12 січня 2009 року  804341,72 грн. (що по курсу НБУ (  1дол.США=7,97 грн.) на день розгляду справи судом еквівалентно  100921,17 дол. США), а всього стягнути  1734819 (один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот дев»ятнадцять) грн.. 92 коп.

В задоволенні  решти позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- відмовити.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства   «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_1  320 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату ІТЗ розгляду цивільної справи судом та на користь держави 1700 грн. судового збору.

В рахунок сум, що підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства   «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_1 під час виконання рішення суду зарахувати 1068499 (один мільйон шістдесят вісім тисяч чотириста сорок дев»ять) грн.. 80 коп., стягнутих на користь позивачки з відповідача  згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 26 листопада 2010 року (по справі №2-1003/2010 року), яке було скасоване Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в  апеляційний суд Полтавської області через  Миргородський міськрайонний суд на протязі  десяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:С. В. Андрущенко-Луценко