Справа № 2-1652/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року Овідіопольський районний суд ,Одеської області в складі :

головуючого-судді Куркана М.М.

при секретарі Савченко М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні , в залі суду, в м.Овідіополь цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2       

“Про стягнення боргу.”

                                                      В С Т А Н О В И В:

    У серпні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначав, що в період з 22.04.по 18.07.2008 р. уклав з відповідачем ОСОБА_2 письмовий договори позики грошей. Відповідно до вказаних договорів він передав ОСОБА_2 в  борг 56 000 гр. , які відповідач зобов»язувався повернути до 10.08.2010 р.  

По закінченню строку повернення боргу ,  відповідач борг не повернув. Він неодноразово просив відповідача повернути борг, але останній  борг так і не повернув, в  зв»язку з чим він вимушений звернутись до суду та просити суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на його  користь борг в сумі 56000 гр. та відсотки за користування грошима  , а   також судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився,  про час та місце слухання справи сповіщений належним чином , як по місцю його постійної реєстрації так і шляхом оголошень про час та місце слухання справи в газетах «Урядовий кур»єр «та «Одеські вісті».(а.с.30,42,45), заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи , що відповідає положенням ст.ст.224-226 ЦПК України

Заслухавши пояснення сторін,дослідив письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:

Суд вважає  встановленим та доведеним , що відповідач  ОСОБА_2  відповідно до вищевказаних   договорів позики , отримав у борг від позивача 56 000 гр.

Отримання відповідачем вищевказаної суми  підтверджується розписками відповідача  (а.с.3,4,5).

Борг не повернутий до цього часу.

З вказаних підстав , суд вважає, що між позивачем та відповідачем були укладені договори позики , відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв у борг  вищевказану суму грошей .

Відповідно до ст.1046 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій  стороні (позичальникові) грошові кошти , а позичальник  зобов»язується повернути  позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі , якщо його сума не менше як у десять разів  перевищує встановлений законом  розмір неоподаткованого  мінімуму  доходів громадян.

На підтвердження укладання договору позики та його умов  може бути представлена розписка  позичальника або інший документ, який посвідчує  передану йому позикодавцем  визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.1049 ЦК України  позичальник зобов»язаний  повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та порядку , що встановлені договором .

Якщо договором не встановлений  строк повернення позики або цей строк  визначений моментом пред»явлення вимоги , позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів  від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це , якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання  від позичальника процентів від суми позики , якщо інше не встановлено договором або законом . Розмір і порядок одержання процентів  встановлюється договором.

Уразі відсутності іншої домовленості   сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.  

 Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним , що між сторонами був укладені письмові договори позики , які повністю  були виконані  позивачем, тобто ним були передані відповідачу обумовлені договорами суми грошей, а відповідач  у встановлений строк грошове зобов’язання не виконав , гроші не повернув  ,тому з відповідача підлягає стягненню 56 000 гр.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов»язання .

Боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання ,на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення , а також три проценти річних  від простроченої суми , якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Оскільки вищевказаними договорами позики розмір процентів не встановлений, суд вважає що підлягає вимога позивача про стягнення з відповідача 3 процентів річних від простроченої суми.

 Суд також вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача  судові витрати по справі , які складаються з сплати  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр.  та витрат на публікацію оголошень в газетах «Урядовий Кур»єр»та «Одеські вісті»в сумі 468 гр. 40 коп.

Таким чином , всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 61508 гр. 40 коп. (56000 гр. –основний борг+5040 -3% річних+ 588 гр.40 коп.-судові витрати =61508.40)

Також підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст..88 ЦПК України на користь держави судовий збір в сумі 610 гр.40 коп.  

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214,215,224-226 ЦПК України, ст.ст.625,1046,1047,1048   ЦК України суд,-

                                                       Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1- задовольнити .

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1   61508 гр. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 610 гр. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду  через місцевий Овідіопольський районний суд   на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення .

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:М. М. Куркан