Справа № 392/1438/23

Провадження № 2/392/53/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 березня 2025 року                                                        м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Мрія ММ» про визнання в порядку спадкування за законом прав засновника фермерського господарства та витребування частки у статутному капіталі, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ФГ «Мрія ММ» про визнання в порядку спадкування за законом прав засновника фермерського господарства та витребування частки у статутному капіталі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 року справу для розгляду розподілено судді Кратко Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області під головуванням судді Кратко Д.М. від 26.09.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області під головуванням судді Кратко Д.М. від 02.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 року справу для розгляду розподілено судді Бадердіновій А.В.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінової А.В. від 20.05.2024 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу, постановлено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено судовий розгляд.

15.01.2025 року представник відповідачів ФГ «Мрія ММ», ОСОБА_3 - адвокат Кривонос А.І. подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду. На обґрунтування заяви, зазначив, що позивачі, будучи повідомлені належним чином про дату, час засідань, жодного разу участі в судових засіданнях не брали, заяви про поважність причини неявки або неповідомлення про причини неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності, як свідчать матеріали справи до суду не надходили. Представник позивачів адвокат Назаренко Ю.В. за даними Національної асоціації адвокатів України, зупинив право на заняття адвокатською діяльністю згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру» з 13.08.2024 року. Даних щодо наявності іншого представника позивачів матеріали справи не містять. Тобто позивачі та їх представник на засідання суду у справі призначених на 07.10.2024, 02.12.2024 та 15.01.2025 року відсутні без поважних причин.

В судові засідання у справі під головуванням судді Бадердінової А.В. призначені на 18.02.2025, 25.03.2025 року, ОСОБА_1 повторно не з`явився до суду, у зв`язку з чим, судові засідання були відкладені. При цьому, позивач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а саме: судові повістки направлялися за вказаним в позовній заяві місцем його проживання, про що свідчить повернутий конверт на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 229). Крім того, позивач ОСОБА_1 повідомлявся за вказаною в позовній заяві електронною поштою, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.241). Більше того, позивач повідомлявся шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Причини своєї неявки позивач ОСОБА_1 суду не повідомив, заяв клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

В судові засідання у справі під головуванням судді Бадердінової А.В. призначені на 18.02.2025, 25.03.2025 року, позивач ОСОБА_2 повторно не з`явилася до суду, у зв`язку з чим, судові засідання були відкладені. При цьому, позивач ОСОБА_2 повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, судові повістки направлялися за вказаним в позовній заяві місцем проживання позивача, про що свідчить повернутий конверт на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.228, 243). Крім того, позивач ОСОБА_2 повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Причини неявки позивач ОСОБА_2 суду не повідомила, заяв клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.

В судовому засіданні 25.03.2025 року представник відповідачів ФГ «Мрія ММ», ОСОБА_3 - адвокат Кривонос А.І. просив розглянути раніше подане клопотання про залишення позову без розгляду з підстави викладених у ньому. Клопотання підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини своєї не явки, суду не повідомила.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ордерів на надання правничої (правової) допомоги на підставі договорів про надання правової допомоги від 21.08.2023 року, інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у Маловисківському районному суді Кіровоградської області представляв - адвокат Назаренко Юрій Володимирович.

З копії витягу з реєстру адвокатів, вбачається, що право на заняття адвокатською діяльністю Назаренка Юрій Володимировича зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13.08.2024 року на підставі заяви адвоката (а.с.218).

Згідно п.1 ч.1 ст.32 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.35 Правил адвокатської етики при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов`язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

Тобто, починаючи з 13.08.2024 року представник позивачів, адвокат Назаренко Юрій Володимирович мав проінформувати позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про те, що його діяльність припинено та він не представляє їхні інтереси. Крім того, позивачі самі зобов`язані у розумні інтервали часу цікавитися провадженням у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК).

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового процесу, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити безпідставного затягування розгляду справи.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Отже, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Тобто, правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення позивачів, про час та місце розгляду справи, проте, як вбачається з матеріалів справи у судові засідання до суду позивачі повторно не з`явилися, не повідомляли суд про об`єктивні причини такої неявки, і така поведінка позивачів свідчить про втрату зацікавленості у розгляді справи, зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи, а тому враховуючи практику Верховного Суду, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст.257 ЦПК України.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Мрія ММ» - адвоката Кривоноса Андрія Ілліча - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Мрія ММ» про визнання в порядку спадкування за законом прав засновника фермерського господарства та витребування частки у статутному капіталі,- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що залишення позову без розгляду не позбавляє її права повторно звернутися до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

         Суддя                                        Альона Володимирівна Бадердінова