Справа № 201/212/25

Провадження № 3/201/94/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 31 грудня 2024 року о 21 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем «БМВ», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 1 по вул. Новосільна в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження в закладі охорони здоров`я на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 , з`явившись до суду, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомивши, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та проїхав разом з поліцейськими до закладу охорони здоров`я, де від нього стали вимагати надання на дослідження окрім сечі, ще й кров, що він розцінив як порушення своїх прав.

Захисник під час судового розгляду клопотала про закриття провадження по даній справі стосовно її підзахисного, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.

Так, вимогами статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв`язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна дійти висновку, що огляд особи на стан сп`яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп`яніння, після запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і направлення правопорушника в заклад охорони здоров`я у разі відмови такої особи від огляду на місці або незгоди з його результатами.

Вказані норми права мають імперативний характер, оскільки повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.

При цьому у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року).

Однак, з огляду на сукупність зібраних доказів, суд вважає їх недостатніми та не взаємопов`язаними між собою для того щоб дійти однозначного висновку, за критерієм поза розумним сумнівом, щодо винуватості водія ОСОБА_1 .

Так, зібраними матеріалами справи, зокрема відеозаписами з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, доводиться, що правопорушник погодився пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, куди був доставлений поліцейськими, після чого лікар вимагав від ОСОБА_1 надати для проведення лабораторних досліджень зразки біологічного середовища як у вигляді сечі, так і у вигляді крові. Відповідні дії з боку лікаря закладу охорони здоров`я були передчасними та порушували послідовність процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, встановлену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Зокрема пунктом 13 Розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що кров може використовуватися для дослідження біологічного середовища лише тоді, коли в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього Розділу, а саме слину, сечу та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Отже, згода водія надати для дослідження біологічне середовище лише у вигляді сечі, не порушувала процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, встановлену вищевказаною Інструкцією, у зв`язку з чим поліцейські помилкового оцінили відповідні дії ОСОБА_1 як ухилення від огляду, оскільки останній не відмовлявся від проведення огляду в закладі охорони здоров`я в установленому порядку, навпаки саме уповноваженими на те особами закладу охорони здоров`я була порушена послідовність процедури відбирання біологічного середовища для лабораторного дослідження.

Тобто відповідний хід подій свідчить про порушення встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а отже і безпідставність складання даного протоколу стосовно ОСОБА_1 , який виконав вимоги поліцейських щодо проходження огляду в закладі охорони здоров`я, де погодився надати для лабораторного дослідження свої зразки біологічного середовища у вигляді сечі, проте від нього стали додатково вимагати надання також крові, що порушує вимоги п.п. 12, 13 Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що обстежувана особа не відмовлялась від медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння в установленому прядку та обґрунтовано обстоювала свою позицію щодо безпідставності вимог посадових осіб про необхідність додаткового відібрання у неї для дослідження біологічного середовища у вигляді крові. У зв`язку з цим відповідні дії з боку поліцейських могли розцінюватися особою, яка притягається до адміністративної відповідальності як такі, що порушують її права та спрямовані на безпідставне притягнення до відповідальності. За таких обставин суд доходить висновку про непослідовність та безпідставність дій поліцейських, які склали даний протокол всупереч тому, що обстежувана особа не відмовлялась надати для дослідження своє біологічне середовище, за результатами огляду якого, згідно з п. 15 Розділу ІІІ зазначеної Інструкції, може встановлюватися діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, а отже відповідні вимоги уповноважених посадових осіб виходили за межі їх дискреційних повноважень, які здійснювались з порушенням принципу правової визначеності, що є складовою права на захист будь-якої особи. Таким чином виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій такої посадової особи, якою не було забезпечено проведення огляду водія транспортного засобу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведені факти свідчать про неналежність зібраних доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню під час провадження у даній справі, зокрема щодо події адміністративного правопорушення та винуватості особи у її вчиненні. За таких обставин викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В світлі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в рамках фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, то суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли через суперечливість самого протоколу та відсутність відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.

В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, з огляду на те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення здійснено не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала чинності:

Суддя: В.М. Гончаренко