ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 квітня 2025 року                                                                                             Справа 160/8120/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи №160/8120/25 за правилами загального позовного провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/8120/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» до відповідача-1: Державної податкової служби України, до відповідача-2: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

02 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування клопотання зазначає, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №160/8120/25 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження значного обсягу доказів. Посилається також на закріплений ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України принцип гласності судового процесу, а у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні клопотання суд виходить з наступного.

Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Представник відповідача зазначив, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №160/8120/25 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження доказів.

Суд констатує неконкретність цього твердження представника відповідача, адже жодного обґрунтування того що саме в позовних вимогах вимагає розгляд справи в порядку загального позовного провадження, як і обґрунтування того які саме докази та чому не можуть бути досліджені детально в порядку спрощеного позовного провадження, заява відповідача не містить.

Також суд зауважує, що принцип гласності судового процесу не зобов`язує суд розглядати усі справи в порядку загального позовного провадження, натомість стосується права будь-якої особи, яка не є учасником справи, бути присутньою у відкритому судовому засіданні, можливості фіксування та трансляції судового засідання, проголошення судових рішень. Відповідно, вказаний аргумент є нерелевантним змісту заявленого клопотання.

Окрім цього, питання, пов`язані з можливістю касаційного оскарження, не віднесені до питань, які відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.

Інших доводів представником відповідача не наведено, як не вказано і змістовних та конкретних посилань на те, які саме обставини в даній справі не можуть бути встановлені під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом констатовано, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи в порядку загального позовного провадження. При цьому сторони не позбавлені права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 243, 248, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя                                                                                 Н.В. Боженко