ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА  

02 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/662/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012 від 31.03.2025) у справі

за позовом  Харківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорівське шоссе, 52; код ЄДРПОУ: 0291010827)    в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518)     

до   1) Мереф`янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ: 04058692), 2) Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581)    

про    визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок  

за участю представників:

прокуратури – Бойка В.В., посвідчення №072891 від 01.03.2023;

позивача – Пивоварова О.М., посвідчення ХА №000058 від 24.12.2024;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 – Голинського Олега Олександровича, ордер ВІ №1286702 від 11.03.2025.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву (вх.№662/25 від 28.02.2025) Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок до розгляду та відкрито провадження у справі №922/662/25. Призначено підготовче засідання на 02 квітня 2025 року о 10:00.

31.03.2025 до суду надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012   від 31.03.2025), в якому просить суд залишити позов Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту та повернення земельних ділянок без розгляду.

В обґрунтування вказаного клопотання представник заявника зазначає, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави у даній справі. Адже прокурором не дотримано процедури, передбаченої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", не доведено бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави, зважаючи на наявність у Мереф`янської міської ради відповідних повноважень на звернення до суду за захистом інтересів територіальної громади.

Разом з тим відповідач вважає, що належним позивачем у даній справі має бути Мереф`янська міська рада, оскільки позов у даній справі поданий в межах спору про право користування земельними ділянками комунальної власності, у яких Мереф`янська міська територіальна громада є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Мереф`янської міської ради. Отже, на думку другого Відповідача, прокурор, визначаючи штучно відповідачем орган місцевого самоврядування, вочевидь намагається уникнути необхідності повідомлення цього органу щодо стверджуваного порушення, не надаючи йому можливості відреагувати та/або виправити порушення самостійно або шляхом звернення до суду.

01.04.2025 до суду надійшло заперечення представника Харківської окружної прокуратури Ілєнкова О.О. (вх.№8104) на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника співвідповідача про залишення позову прокурора без розгляду та надає заперечення на твердження, які зазначені у клопотанні (вх.№8012 від 31.03.2025).

У підготовчому засіданні 02.04.2025 представник прокуратури заперечував проти задоволення клопотання (вх.№8012 від 31.03.2025).

Присутній у підготовчому засіданні 02.04.2025 представник Державної екологічної інспекції у Харківській області заперечував проти задоволення клопотання (вх.№8012 від 31.03.2025).

Представник Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" у підготовчому засіданні 02.04.2025 підтримав клопотання (вх.№8012 від 31.03.2025) та просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012 від 31.03.2025), суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1  статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках  і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Частиною 1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Державна екологічна інспекція у Харківській області є органом уповноваженим державою на здійснення захисту її інтересів за фактичних обставин, на які покликається прокурор, як на підстави позовних вимог.

Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.1) та має повноваження на звернення до суду з позовами про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.п.5 п.4 Положення).

28.01.2025 на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру»  прокурором направлено лист-повідомлення на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області про необхідність вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними спірних договорів про встановлення земельного сервітуту та застосування наслідків їх недійсності.

26.02.2025 Державною екологічною інспекцією у Харківській області надано відповідну відповідь на вищевказаний лист-повідомлення, з якого не вбачається наявність намірів вжиття відповідних заходів стосовно здійснення заходів захисту інтересів держави у суді.

Враховуючи зазначену позицію Державної екологічної інспекції у Харківській області, прокурором було подано позовну заяву у справі №922/662/25.

Постановою Великої палати Верховного суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21 вказано, що оскільки прокурор вважає, що у спірних правовідносинах є компетентний орган, уповноважений на захист порушених інтересів держави, Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу на те, що при зверненні до суду з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (пункт 81)).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Виходячи з наведеного прокурором повідомлено уповноважений орган про виявлені порушення та надано строк для самостійного звернення до суду з відповідним позовом, проте з боку Державної екологічної інспекції у Харківській області не було вжито заходів захисту інтересів держави у суді.

Згідно частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами частин 3-4 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Так, у даній справі Харківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернулась з позовною заявою до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток", в якій просить суд визнати недійсними договори від 12.07.2021 б/н та від 12.07.2021 б/н, укладені між Мереф`янською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток", а також зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" повернути Мереф`янській міській раді частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, та частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га.

У постанові Великої палати Верховного суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зазначено з посиланням на пункт 38 постанови від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, в якій Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійсню є або неналежним чином здійсню є захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 8.8).

Поряд із цим таке процесуальне позиціонування прокурора не враховує, що згідно з обставинами справи не виключається, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності. Отже, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем.

У даній справі Мереф`янська міська рада є стороною оспорюваного правочину та, як  наслідок, порушником інтересів держави, а тому, визначення Мереф`янської міської ради як позивача у даній справі суперечило б принципу розумності.

Крім того, подавати позов відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, відповідно до якого, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

За таких обставин, прокурором правильно визначено склад учасників у даній справі, а саме у визначенні Мереф`янської міської ради у якості відповідача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012   від 31.03.2025).

Керуючись ст.ст. 53, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012  від 31.03.2025) – відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повну ухвалу складено 03.04.2025.            

Суддя Т.О. Пономаренко