№ 2- 16/ 2008

 

                                                         

 

                                                       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                             І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                         ( ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА )

 

             19 березня 2008 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя  у складі  головуючої  судді Харитонової Г.Л., при секретарі Хамініч Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави,-

 

 

            Керуючись  ст..ст. 10, 57, 60, 79, 88,  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.. 212, 525,526, 589, 590, 611, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.. 20  Закону України «Про заставу», ст.ст. 24, 25,26  Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд ,-

 

                                                                В  И  Р  І  Ш  И  В   :

 

                Позов Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави - задовольнити.

 

                Звернути стягнення на предмет застави -  автомобіль марки ТЗ Ford, модель : Tranzit, рік випуску 2006, тип ТЗ: вантажний фургон, № кузова\ шассі  НОМЕР_3, реєстраційний номер  : НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, Інд.НОМЕР_2, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом продажу  цього автомобіля  Закритим акціонерним товариством  комерційний  банк „ПриватБанк”  з укладанням  договору купівлі-продажу  від імені ОСОБА_1 з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням  Закритому акціонерному товариству  комерційний  банк „ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

 

             Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” судовий  збір  у розмірі 1618 гр.03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 30 гр. 

            На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

 

Суддя:

                   

                                                                                                № 2- 16/ 2008

                                                          

                                                          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                     

              19 березня 2008 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя  у складів головуючою  судді Харитонової Г.Л., при секретарі   , розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави ,-

 

                                                          В С Т А Н О В И В  :

 

              13 вересня 2007 року Закрите акціонерне товариство комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави , зазначивши, що 5 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку (надалі -ПриватБанк) був укладений кредитний договір НОМЕР_4 ( надалі - кредитний договір) з ОСОБА_1. Відповідно до п.п.1,2 кредитного договору ПриватБанк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 30408 дол. на термін до 4.05.2013 р., а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку,  встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань  між ПриватБанком та ним був укладений договір застави рухомого майна від 5.05.2006 р. , а саме в заставу надано автомобіль марки ТЗ Ford, модель : Tranzit, рік випуску 2006, тип ТЗ: вантажний фургон, № кузова\ шассі  НОМЕР_3, реєстраційний номер  : НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.   Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, станом на 4.09.2007 р. заборгованість склала   161803 гр.11 коп. ПриватБанк  звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет застави , розірвання кредитного договору та стягнення судових витрат.( а.с.3-5).

 

             22 січня 2008 року позивач уточнив свої вимоги в порядку ст.. 31 ЦПК України та просив звернути стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат. ( а.с.73-74).

 

             За клопотанням представника позивача ОСОБА_2 ухвалою суду від 26.02.2008 р. позов ЗАТ КБ «Приватбанк» в частині розірвання кредитного договору  було залишено без розгляду.( а.с.90).

       

              В судовому засіданні представник позивача повністю  підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

 

               Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 23.10.2007 р. позов визнавав ( а.с.43),  в судовому засіданні від 27.12.2007 р. позов визнав частково, не згоден з сумою боргу, оскільки він регулярно вносив щомісячні платежі  до січня 2007 року. З лютого він сплату робив нерегулярно, на 1 червня 2007 року заборгованість складала 3 місяця. Його довірена особа ОСОБА_3 двадцятих числах червня 2007 року сплатив за нього борг за кредитним договором, а страхові внески у нього не прийняли. Наприкінці липня 2007 р. до нього приїжджав робітник служби безпеки банку та повідомив йому, що його борг складає 4000 доларів, який він повинен внести одноразово. Коли він на початку серпня 2007 р. звернувся до відділення банку йому роз'яснили, що  заборгованість у розмірі 4000  доларів  складається з щомісячних платежів за кредитним договором , борг за якими вже 4 місяця, сплаті за страховкою, а також проценти на прострочену суму. Оскільки в нього не було вказаної суми він просив розподілити заборгованість щомісячно на період сплати за договором, однак йому відмовили, пояснивши, що якщо він одноразово не сплатить заборгованість у нього заберуть автомобіль. Він не мав змоги сплатити заборгованість у повному обсязі, у зв'язку з чим робітниками банку 28.08.2007 р. у нього був вилучений автомобіль, який був предметом застави. Причиною виниклої заборгованості є те, що з січня 2007 року він хворів , у зв'язку з чим не працював та не погашав кредит. Просить винести справедливе рішення.

 

         Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю підтримав пояснення ОСОБА_1, вважає, що сума боргу виникла не з вини ОСОБА_1, а у зв'язку з тим, що у нього вилучили автомобіль та  вони мають намір звертатися до прокуратури. 

 

        Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_4, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали   справи вважає ,що позов   Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

 

        Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

        Згідно ст..ст. 525, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений строк, одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

         Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа                           ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

 

         Як вбачається з  матеріалів справи  між позивачем та відповідачем  5.05.2006 р. був укладений кредитний договір НОМЕР_4 .(а.с. 9-12) .

 

         Згідно п. 1.1 договору  Банк зобов'язався надати «позичальникові» кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у МФ АКБ «Укрсиббанк» поточний рахунок НОМЕР_5 ЗАО «Компанія Алекс» на строк до 4.05.2013 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 30408 доларів США ( далі Кредит) на наступні цілі : купівля автомобіля, а також у розмірі 7728,49 дол. США на сплату  страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених  п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,88 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансовго інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця у період сплати у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору. Періодом сплати вважати період з «24» по «28» числа кожного місяця.

 

              В забезпечення виконання     ОСОБА_1 своїх зобов'язань  між ПриватБанком та ним був укладений договір застави рухомого майна від 5.05.2006 р. , а саме в заставу надано автомобіль марки ТЗ Ford, модель : Tranzit, рік випуску 2006, тип ТЗ: вантажний фургон, № кузова\ шассі  НОМЕР_3, реєстраційний номер  : НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.    ( а.с. 13-16 ).

          

          В виконання зобов'язань  , передбачених п. 2.2.7 Кредитного договору, ОСОБА_1 був укладений договір страхування наземного транспорту НОМЕР_6  від 5.05.2006р., п. 9 якого передбачений строк  дії договору з 5.05.2006 р . до 4.05.2007 р. включно. При бажанні  страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший  за  12 місяців  та сплаті страхового платежу , цей Договір діє 12 місяців( один рік) і щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості - у разі сплати наступних страхових платежів.( а.с. 98). 

            П. 2.1.3. Кредитного договору передбачено доручення ОСОБА_1 Приватбанку щорічного перерахування страхових платежів згідно договору страхування. Перерахування кредитних коштів Банк зобов'язується проводити у випадку   непред'явлення позичальником документів , що стверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дат їхньої сплати, передбачених Договором страхування.

 

           В виконання цього доручення  Приватбанком  4.05.2007 р. за ОСОБА_1 були перераховані страхові внески за договором НОМЕР_6  від 5.05.2006 р. у розмірі 4817 гр. 35 коп.( а.с.100) , які до наступного часу відповідачем не погашені, проти чого не заперечував відповідач та підтвердив свідок ОСОБА_3

 

        Таким чином , суд приходить до висновку про те, що відповідачем ОСОБА_1 були порушені умови Кредитного договору , а саме п. п.2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, оскільки він протягом тривалого часу не сплачував щомісячні платежі та передбачені умовами Кредитного договору проценти, комісію, не погасив страхові внески, сплачені банком  , та його борг перед Приватбанком станом на 17.01.2008 р. складає 172301 гр. 05 коп.,  у зв'язку з чим, Приватбанк звернувся до суду , виходячи з положень п . п.   2.3.3     Кредитного договору та п.15.7.3 Договору застави  з позовом  про звернення стягнення на предмет застави.

 

                 Згідно п. 15.7.3 Договору застави заставодержатель має право  звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем зобов'язань, передбачених Кредитним договором.

 

               Згідно п. 23 договору застави звернення   стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п. п. 15.7.1., 15.7.2, 15.7.3 договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

 

             Згідно ст.. 589 ЦК України  у разі невиконання  зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке згідно ст.. 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду..

        

             Згідно ст. 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення  стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання , забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

                

                  Згідно ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” позивач 3 вересня 2007 року зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. Інших обтяжувачів на предмет застави в реєстрі не зареєстровано.( а.с. 17). 

 

                Згідно ст.  25  Закону України  „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію  обтяжень”  у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального  обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур,  передбачених ст. 26 цього Закону , у якій зазначена можливість продажу обтяжувачем  предмета забезпечувального обтяження шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.      

       

           Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо  позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

 

              Відповідно  до ст.  79 ЦПК України   судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи,  належать : в тому числі витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

 

             Позивачем надані документи, що стверджують понесені витрати ( а.с.2), тому вони підлягають стягненню  з відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі, а саме витрати з судового збору у розмірі 1618 гр. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гр.

 

            Керуючись  ст.ст. 10, 57, 60, 79, 88,  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.. 212, 525,526, 589, 590, 611, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.. 20  Закону України «Про заставу», ст.ст. 24, 25,26  Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд ,-

                                                                В  И  Р  І  Ш  И  В   :

 

                Позов Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” в особі Маріупольської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет застави - задовольнити.

 

                Звернути стягнення на предмет застави -  автомобіль марки ТЗ Ford, модель : Tranzit, рік випуску 2006, тип ТЗ: вантажний фургон, № кузова\ шассі  НОМЕР_3, реєстраційний номер  : НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, Інд.НОМЕР_2, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом продажу  цього автомобіля  Закритим акціонерним товариством  комерційний  банк „ПриватБанк”  з укладанням  договору купівлі-продажу  від імені ОСОБА_1 з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням  Закритому акціонерному товариству  комерційний  банк „ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

             Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний  банк „ПриватБанк” судовий  збір  у розмірі 1618 гр.03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 30 гр. 

            На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

 

Суддя: