Справа № 2-176/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"02" лютого 2011 р.                                                              м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача  ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

представника органу опіки та піклування ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи –сектор ГІРФО Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, орган опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради, про визнання особи такою, що втратила  право  користування приміщенням гуртожитку,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року Бердянська  міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою № 73 в будинку №22 по вул. Шаумяна в м. Бердянську і анулювання реєстрації місця проживання.  В обґрунтування свого позову позивач вказав, що зазначений будинок є гуртожитком - власністю територіальної громади м.Бердянськ. Відповідачі, будучи зареєстрованими в спірній кімнаті більше 6 місяців в ній не проживають.  

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав. Суду додатково пояснив, що відповідачі не проживають в кімнаті гуртожитку з  серпня 2008 року, про що було складено акт від 27.04.2010р., що було підтверджено також сусідкою позивачів ОСОБА_7 Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали.  Суду пояснили, що вселилися у кімнату на підставі  ордеру, виданого  виконкомом Бердянської міської ради  21.04.2005р.  З того часу вони постійно мешкають у цій кімнаті, боргів по комунальних платежах не мають.  Квартирантів у їх кімнаті ніколи не було.  Іншого житла вони не мають. Складений позивачем інвентаризаційний акт від 04.09.2008р. не доводить факт їх непроживання у кімнаті більше 6 місяців. Акт був складений у той час, коли  вони знаходилися на роботі, а дочка у школі.  Другий акт від 27.04.2010р. був також складений у денний час, коли вони були на роботі.  Сусідка ОСОБА_7, з якою вони знаходяться у неприязливих стосунках, ввела в оману  комісію,  сказавши, що  вони не проживають у гуртожитку з серпня 2008 року.

Третя особа - відділ громадянства імміграції реєстрації фізичних осіб Бердянського МВ ГУМВС України у Запорізькій області в судове засідання не з'явилися, подали заяву в якій просять розглянути справу за їх відсутності.

Третя особа –представник органу опіки та піклування виконкому  Бердянської міської ради  проти задоволення позову заперечує, посилаючись  на  відсутність підстав для визнання  відповідачів такими, що втратили право  користування жилим  приміщенням.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Бердянської міської ради задоволенню не підлягають  наступних підстав.

Відповідно до ст.47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, або примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі ст.  71 ЖК України при тимчасовій відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування  жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад  встановлені строки проводиться  в судовому порядку.

Судом встановлено, що власником гуртожитку по вул. Шаумяна,22 в м. Бердянську є територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради (комунальна власність). Гуртожиток призначений для проживання громадян територіальної громади, які потребують поліпшення житлових умов і яких у цей час неможливо забезпечити окремим житловим приміщенням.

Сім’я ОСОБА_6 заселена у кімнату № 73 на підставі ордеру №157, виданого на підставі рішення  виконкому Бердянської міської ради №241 від 21.04.2005р.

Підставою для визнання  зазначених осіб такими, що втратили право на користуванням жилим приміщенням позивач зазначає не проживання сім’ї  ОСОБА_6 без поважних причин більше 6 місяців у кімнаті. На підтвердження чого позивач надав інвентаризаційний акт перевірки фактичного проживання, реєстрації громадян та оплати за надання комунальних послуг у гуртожитках від  04.09.2008р. ( а.с.8) та  акт обстеження житлового приміщення від 27.04.2010р.

Допитані у судовому засіданні свідки  ОСОБА_8 ( проживає у кімнат №74) і ОСОБА_9 ( проживає у кімнаті №77) суду показали, що сім’я ОСОБА_8 постійно проживає у кімнаті №73, вони зустрічаються з ними  майже кожного дня. ОСОБА_5 іноді буває відсутньою за місцем проживання, оскільки доглядає хвору матір.  Відповідачі приймали участь у ремонті блоку, здавали гроші на ремонт.

Свідок ОСОБА_10, юрисконсульт КП «Жилсервіс-7»,  суду показала, що вона була у комісії при складанні акту  від 27.04.2010р. Акт складався у денний час. В кімнаті №73 двері ніхто не відчинив. Сусідка з кімнати №72 ОСОБА_7, яка була залучена до участі в обстеженні,  сказала їм, що  ОСОБА_5 у кімнаті не проживають з серпня 2008 року. З її слів  і був складений  цей акт.

Свідок ОСОБА_11, комендант гуртожитку, суду показала, що вона була присутня при складанні обох актів. Обоє акти складалися у денний час. При першому обстеженні  кімнати двері відчинила дівчина і сказала їм, що хазяйвов вдома  не має, а вона родичка ОСОБА_5 При складанні акту комісія вирішила, що це квартирант, тому  написала про це в акті. При складанні другого акту від 27.04.2010р.  у блоці крім сусідки ОСОБА_7 нікого не було. З її слів був складений акт про не проживання сім’ї ОСОБА_5 у кімнаті з серпня 2008 року.   Хоча 14.04.2010р. ОСОБА_7 приносила скаргу на ОСОБА_2 про порушення правил проживання.  Вона особисто  бачила сім’ю ОСОБА_2  у гуртожитку, вони  там проживали, справно оплачували усі комунальні послуги.  

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що  з сім’єю ОСОБА_2 у неї склалися неприязливі стосунки. Вони постійно порушують  правила співжиття, включають гучно музику, шумлять, через що у них часто виникають скандали. Вона неодноразово писала скарги на їх поведінку. З серпня 2008 року ОСОБА_2 у кімнаті не проживають.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пояснення представника позивача фактично ґрунтуються лише на поясненнях свідка ОСОБА_7, яка пояснила, про те, що відповідачі не мешкають в спірному приміщенні більш ніж 6 місяців.

Однак суд не може прийняти до уваги показання свідка ОСОБА_7, оскільки з пояснень самого свідка та позивачів вбачається, що між ними тривалий час існують неприязливі стосунки.

Крім того ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11  стверджують, що сім’я ОСОБА_8 постійно  проживає у кімнаті, фактів відсутності їх у приміщенні більше 6 місяців їм не відомі.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позивачем не надано достатніх і беззаперечних доказів безпричинного непроживання відповідачів у спірному жилому приміщенні. В зв'язку з чим у задоволенні позовних  вимог про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування  жилим приміщенням в кімнаті гуртожитку, та анулювання реєстрації їх місця проживання  необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,10,15,60,208,212-215 ЦПК України, ст. 9,71,72 ЖК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Бердянської міської ради відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Суддя:ОСОБА_12