Справа №  2-о-131/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

"12" грудня 2011 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

у складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарях Бокань В.М., Никифорової Т.О.

з участю заявниці ОСОБА_1

              представника заінтересованої особи Мяснікова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа –Управління Пенсійного Фонду України в Амвросіївському районі, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

          15.11.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 18.04.1978 року по 31.07.1998 року вона перебувала на утриманні свого чоловіка –ОСОБА_2 Він працював шахтарем і його заробітна плата була значно вищою за заробітну плату ОСОБА_1 Для підвищення розміру пенсії вона просить встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_2, оскільки його заробітна плата була основним доходом у сім`ї.

В судовому засіданні заявниця підтримала заяву, просить її задовольнити та встановити факт перебування на утриманні чоловіка. При цьому заявниця надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві обставинам.  

          Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.

          Заслухавши заявницю, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Пунктом 2 частини 1 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1998 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди,  якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії,  інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 18.04.1978 року (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1) до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2).

Відповідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості трудового стажу. Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку. За правилами ч. 3 ст. 36 Закону до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця з померлим проживали сумісно і вели спільне господарство. Обидва працювали та отримували заробітну плату, а з жовтня 1997 року ОСОБА_2 крім заробітної плати отримував пенсію. Дохід померлого ОСОБА_2 був значно вищий ніж дохід заявниці.

Проте, заявницю не можна вважати такою, що перебувала на утриманні померлого, оскільки вона на день смерті чоловіка була працездатною, не досягла пенсійного віку, працювала та отримувала заробітну плату і не була на повному утриманні померлого.

Таким чином, заявниця не підпадає під дію ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищезазначене, суд вважає заяву не обгрунтованою, тому не вбачає законних підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1998 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 256, 259 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЕ.А. Радченко