Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
03.11.2011 р. справа № 2а-7680/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,
за участю
представника відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 р. № 3);
позивач: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області,
вул. Дзержинського, 24, смт. Єланець,
Миколаївська область, 55500
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі,
вул. Горького, 15, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500
прозобов’язання відшкодувати кошти в сумі 3879,60 грн.,
Керуючись статтями 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
03.11.2011 р. справа № 2а-7680/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,
за участю
представника відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 р. № 3);
позивач: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області,
вул. Дзержинського, 24, смт. Єланець,
Миколаївська область, 55500
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі,
вул. Горького, 15, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500
прозобов’язання відшкодувати кошти в сумі 3879,60 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області (далі - Відділення) про стягнення витрат, пов'язаних із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. у сумі 3879,60 грн.,
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що у встановленому законом порядку ним виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі державну адресну допомогу за вказаний період у цій сумі, проте Відділення в порушення вимог чинного законодавства відмовилося включити до актів звірок за цей період зазначену суму для відшкодування понесених Управлінням витрат.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що у нього відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання включення витрат на виплату до щомісячних актів звірки, оскільки Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4), визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і адресна допомога до них не входить. Крім того, відповідач зазначив, що форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги. Жодні спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату державної адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не приймалися.
2 листопада 2011 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до преамбули Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 16/98-ВР), основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Згідно зі статтею 1 цього Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Закону № 16/98-ВР).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 25 цього Закону, одним з видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат (частина 4 статті 26 Закону № 16/98-ВР).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105- XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105- XIV), Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 5-4/4, цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 5 Порядку № 5-4/4).
Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265, у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Відповідно до пункту 4 цієї Постанови, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Пунктом 6 Порядку №5-4/4 передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду (пункт 7 Порядку № 5-4/4).
На виконання цієї норми Порядку № 5-4/4, Управління надало Відділенню списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі адресна допомога за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. для включення та подальшого відшкодування суми державної допомоги до актів звірки витрат особових справ потерпілих у розмірі 3879,60 грн.
З наявних у матеріалах справи копій таблиць розбіжностей вбачається, що відповідач відмовився включити до заліку в актах щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначену суму державної адресної допомоги.
Згідно з частиною 1 пункту 4 Порядку № 5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Тобто, пунктом 4 Порядку № 5-4/4, визначено виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Слід також зазначити, що Порядком № 5-4/4 передбачено здійснення відповідних розрахунків (відшкодування витрат) на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України. Вказаний порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку.
Крім того, виплати адресної допомоги введені з 01.04.2008. Станом на час підписання актів звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, відповідні зміни до Порядку №5-4/4,З не вносилися.
Форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-5/4, і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Викладене свідчить, що у Відділення відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки та, відповідно, відшкодування зазначених сум.
Суд також вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що нормами діючого законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання передбачено відшкодування коштів на виплату пенсій, а не державної допомоги (адресної допомоги, доплати, тощо).
Таким чином, позовні вимоги Управління про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. у сумі 3879,60 грн., задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що дії Відділення вчинені на підставі наданих йому повноважень, в межах, з метою та у спосіб, встановлених відповідними нормативно-правовими актами, якими у своїй діяльності керується цей державний орган.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 3 литопада 2011 року.