12.12.2011

 Справа № 2-1048

                                             за 2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року           Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

      при секретарі Каптар Г.В.

      представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2           

      відповідача ОСОБА_3

      представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 03 квітня 2010 року по вині відповідача на автодорозі Мамалига-Чернівці в с. Маршинці Новоселицького району сталось дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого відповідач здійснив наїзд на позивачку, чим завдав їй тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких тривалий термін вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Своїми діями відповідач завдав їй матеріальну шкоду в розмір 6400 грн. та спричинив моральну шкоду у вигляді душевних страждань, яку вона оцінює у 180000 грн.. Просила стягнути з відповідача завдану злочином матеріальну та моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу.  

У судовому засіданні представники позивачки зменшили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на користь позивачки спричинену моральну шкоду в розмірі 180000 грн., посилаючись на те, що відповідачем у добровільному порядку було відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 5400 грн. та 1000 грн. на правову допомогу, у зв’язку із чим зменшили позовні вимоги на вказану суму. Представники позивачки додатково пояснили суду, що діями відповідача позивачці завдана суттєва моральна шкода, яка полягає у фізичні, моральні та психологічні страждання, у зв’язку із отриманими нею травм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, позивачка тривалий термін перебувала на стаціонарному лікуванні та по даний час лікується від отриманих травм. Просили суд задовольнити позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми завданої моральної шкоди.         

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, пояснивши суду, що він вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Завдану позивачці матеріальну шкоду він повністю відшкодував. Спричинену останній моральну шкоду визнає в розмірі 20000 грн., яку спроможний відшкодувати. В іншій частині вважає вимоги позивачки безпідставними, оскільки він є особою похилого віку, пенсіонером та не має можливості сплатити їй витребувану суму моральної шкоди.

Вислухавши відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 квітня 2010 року близько 11 години 50 хвилин, відповідач ОСОБА_3 керуючи власним автомобілем марки «Шкода Октавія»держномер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі сполученням «Стрій-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига»в с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху в Україні, не вибрав безпечний інтервал руху із урахуванням дорожньої обстановки, в результаті чого не впорався із керуванням автомобіля та допустив наїзд на позивачку ОСОБА_6, яка керувала велосипедом. Внаслідок пригоди позивачка відповідно висновку судово-медичної експертизи № 315 екс-Н від 28 липня 2011 року отримала тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та кінцівок, які відносяться до легкого тілесного ушкодження; ран обличчя, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров’я; ран лівої гомілки та правої верхньої кінцівки, відкритих переломів обох кісток нижньої третини лівої гомілки зі зміщення уламків; відкритого перелому зі зміщенням нижньої третини правої плечової кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дані обставини визнанні сторонами у справі, у зв’язку із чим відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до постанови Новоселицького райсуду Чернівецької області від 19 серпня 2011 року ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України на підставі ст.1 п. «г»Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року.    

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2011 року вищевказана постанова Новоселицького райсуду від 19 серпня 2011 року залишена без змін.

З довідки Новоселицької ЦРЛ № 1645 від 22 липня 2011 року видно, що позивачка перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні лікарні в період з 03 квітня по 06 травня 2010 року; з 31 травня по 12 серпня 2010 року; з 13 серпня по 12 жовтня 2010 року; з 13 жовтня по 19 листопада 2010 року; з 27 грудня по 02 січня 2011 року.   

Згідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’ю, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї, інше.

Приймаючи до уваги, що тілесні ушкодження позивачка отримала з вини та у зв’язку з протиправними діями відповідача, суд вважає, що діями останнього їй спричинена моральна шкода.     

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд виходить з того, що відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується фізичній особі одноразово, грішми особою, яка завдала шкоду за наявності її вини.

При цьому, суд враховує похилий вік позивачки, характер та тяжкість отриманих нею тілесних ушкоджень, тривалий час її лікування  від  отриманих травм, матеріальне становище відповідача,

який є особою похилого віку, пенсіонером, а також те, що його вина у спричиненні тілесних ушкоджень позивачці полягає у формі необережності.

Суд виходячи з принципу розумності та справедливості і враховуючи, що відшкодування моральної шкоди не є засобом збагачення, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 40000 грн..      

Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по справі пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.

На підставі ст.ст. 15, 16, 23, 1166-1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 61, 88 ЦПК України, суд керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 400 гривень, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок № 31212206700157, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО банку 856135, код 22030001.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

                    Суддя: