РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  Справа №  2-575/11

07.12.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

 Центральний  районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді – Заболотної Н.М.,

при секретарях –  Кушнеренко Ю.М., Земляній Т.Є,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного  акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про визнання неправомірними дій, зобов’язання застосувати відсоткову ставку в розмірі 15%, зобов’язати припинити стягнення відсоткової ставки в розмірі 30%, стягнення суми переплати та  моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору,  зобов’язання провести перерахунок зайве стягнутих платежів та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 02.04.2008 року між ним та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір про іпотечний кредит № SIIPGI0000008991 за умовами якого Кредитор надав йому  кредит у розмірі 454500 гривень, за умови сплати 15,00% річних щомісячно до 2 числа кожного місяця, що складає 6426,10 грн., та з кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 02 квітня 2023 року. Умовою користування кредитом була передача в іпотеку «Приватбанку» нерухомого майна  житлового призначення, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул.. Провідників,27. 20-22 липня 2010 року ним  отримано листа Голови правління «Приватбанк» ОСОБА_2 від 06.07.2010 з пропозицією про зменшення процентної ставки до 28% річних та необхідністю для цього підписання додаткової угоди. Оскільки він  отримав кредит під 15% річних, за роз’ясненнями  звернувся у відділення «ПриватБанк», де йому запропонували підписати додаткову угоду на 28% річних й повідомили про те, що поточна процентна ставка по кредиту складає 30% річних. На  питання коли і у зв’язку з чим збільшилась процента ставка,  вручено листа Голови правління «Приватбанку» ОСОБА_2  від 31.12.2008 року про збільшення процентної ставки.  ОСОБА_3 він не отримував, оскільки він  був надісланий за адресою АДРЕСА_1  де він не проживає. Крім того, згідно з договором банк повинен був проінформувати та надіслати повідомлення про збільшення процентної ставки не пізніше ніж за 14 днів до дня зміни в сторону збільшення. Але банк порушив умови договору і в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за договором. У зв’язку з наведеним позивач просить визнати неправомірною односторонню зміну умов договору кредиту № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року укладеного між ЗАТ  комерційний банк «Приватбанк» та ним,   зобов’язати провести перерахунок зайве стягнутих платежів, стягнути  моральну шкоду в розмірі 1650 грн.  та судові витрати.

Позивач  змінив предмет позову та збільшив розмір позовних вимог, зокрема, просив, посилаючись на висновки судово – бухгалтерської експертизи зобов’язати ПАТ «ПриватБанк» застосувати до нього відсоткову ставку в розмірі 15% на рік, яка передбачена кредитним договором № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року, зобов’язати ПАТ «ПриватБанк» припинити дії щодо стягнення з нього щомісячно підвищеної відсоткової ставки у розмірі 30% на рік, стягнути з  ПАТ «ПриватБанк» на його користь суму переплати у розмірі 138 322,60 гривень по кредитному  договору № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року, стягнути судові витрати та витрати за проведення судово-бухгалтерської експертизи.

В судовому засіданні позивач – ОСОБА_1  та його представник – ОСОБА_4 позов підтримали та просили його  задовольнити з вищенаведених підстав. При цьому ОСОБА_1 не зміг пояснити причину у зв’язку з якою він після зміни процентних ставок став сплачувати підвищену процентну ставку.

В судовому засіданні представник відповідача – ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та просила в задоволені позову відмовити,  пояснивши, що відповідно до умов укладеного з позивачем кредитного договору та у зв’язку із зміною кон’юктури ринку грошових ресурсів в України, а саме зміни курсу долара США  до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладення даного Договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього Договору та останнього перегляду відсоткової ставки, з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови Кредитного договору № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року. Виходячи з вищевикладеного, починаючи з 27.08.2008 року відсоткова ставка за договором складала 2,09% на місяць, з 01 лютого 2009 року відсоткова ставка за кредитним договором складає 30%. Всі листи про підвищення ставок надсилалися позивачу належним чином за декілька  адресами, про що свідчить поштовий реєстр. Позивач після підвищення процентної ставки став оплачувати кредит по підвищеній ставки, тим самим погодившись з новими умовами договору. У зв’язку з наведеним просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, його представника, представника відповідача, проаналізувавши  докази та матеріали цивільної справи  у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні  позовних вимог необхідно відмовити  з наступних підстав.         

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що між сторонами по справі - ОСОБА_1 та  ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником  якого є ПАТ  КБ «ПриватБанк»,   укладений договір про іпотечний кредит № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року з умовою сплати позивачем  15% річних щомісячно до 2 числа кожного місяця, тобто 6426,10 грн., та з кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 02 квітня 2023 року (а.с.7-10).

Відповідно  до пункту  8.9  зазначеного договору  Банк  має право ініціювати  зміну  розміру процентної ставки  у зв’язку із здійсненням поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки. При цьому кредитор має надіслати позичальнику повідомлення про підвищення ставки за 14 днів до її зміни.

У випадку, якщо  позичальник не погодиться із встановленим   новим розміром  відсоткової ставки він  у строк  не пізніше ніж  за сім календарних  днів до дати початку  дії нової  ставки, вказаної   у повідомленні кредитору, зобов’язується  надати на зазначену  у Договорі адресу Кредитору письмове  повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою.  У випадку  отримання  Кредитором  в порядку  та терміни, визначені цим пунктом договору такого письмового повідомлення  від Позичальника, договір вважається   розірваним датою, яка у повідомленні була визначена,  як дата початку  нової ставки.   У цю дату позичальник зобов’язується повернути кредитору  суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки  за фактичний строк   користування, повністю виконати  інші зобов’язання за  договором.  У випадку, якщо позичальник   протягом  семи календарних днів   до дати початку  дії нової  відсоткової  не здійснив дій, передбачених в п.8.9., новий розмір  відсоткової ставки  вважається таким, що погоджений з позичальником.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2008 року на адресу позивача (вул.. Проводників,27 та АДРЕСА_2) відповідачем надіслано повідомлення про збільшення з 27.08.2008 року процентної ставки до 2,09% на місяць, яка  склала 9819,85 грн.  Позивач, починаючи з 01.09.2008 року став сплачувати за кредит грошову суму в розмірі 9820 грн.

31.12.08 р. відповідачем прийнято рішення про збільшення з лютого 2009 року процентної ставки до 30% на рік та на адресу позивача надіслані відповідні  повідомлення за вищезазначеними адресами, що підтверджується поштовим реєстром. Позивач з 2009 року став оплачувати кредит за підвищеною ставкою, фактично погодившись з умовами банку про підвищення процентної ставки.

Таким чином, враховуючи, що позивач сплачує відсотки за новою ставкою, то пропозицію слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи ч.ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України (незважаючи на ствердження позивача про його неналежне  повідомлення про збільшення процентної ставки), так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції. Також, суд враховує і те, що умовами договору (п.8.9) укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін щодо процентної ставки до цього договору не потребується.

Також, суд виходить з того, що банком прийнято рішення про підвищення процентної ставки до 10 січня 2009 року, підвищення ставки  після цієї дати -  є лише механізмом виконання цієї домовленості.

Згідно  зі  ст.627 ЦК України,  відповідно до  статті 6 цього Кодексу  сторони  є вільними  в укладенні  договору, виборі контрагента  та визначенні умов  договору з урахуванням  вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, звичаїв  ділового обороту, вимог розумності  та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що  договір є обов’язковим для виконання сторонами

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене вимоги позивача про  визнання неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору, зобов’язання ПАТ «ПриватБанк» застосувати до нього відсоткову ставку в розмірі 15% на рік, яка передбачена кредитним договором № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року, зобов’язання ПАТ «ПриватБанк» припинити дії щодо стягнення з нього щомісячно підвищеної відсоткової ставки у розмірі 30% на рік, стягнення з  ПАТ «ПриватБанк» на його користь суму переплати у розмірі 138 322,60 гривень по кредитному  договору № SIIPGI0000008991 від 02.04.2008 року не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вищенаведених вимог, у зв’язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні. Крім того, Законом України "Про захист прав споживачів" передбачено відшкодування моральної шкоди заподіяної лише небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. Не передбачено таких наслідків і у договорі кредиту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,6,526, 627, 629 , 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,   -   

в и р і ш и в :

      Позовні вимоги ОСОБА_1  до Публічного  акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про визнання неправомірними дій, зобов’язання застосувати відсоткову ставку в розмірі 15%, зобов’язання припинити стягнення відсоткової ставки в розмірі 30%, стягнення суми переплати та  моральної шкоди – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

           Суддя