ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

05 жовтня 2006 р.

№ 10/1

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

розглянувши касаційну   скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Іванівський”

на  постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року

у справі за позовом до третя особа

Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Іванівський” ЗАТ “СПМК-7” Колективне сільськогосподарське підприємство ім.Суворова

про	витребування майна з чужого незаконного володіння

      В С Т А Н О В И В:

у грудні 2005 року, сільськогосподарський виробничий кооператив “Іванівський” звернувся до господарського суду з позовом про витребування від ЗАТ “СПМК-7”  1397 погонних метрів газових труб, діаметром 89 мм.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до рішення зборів уповноважених колективного господарства ім. Суворова, Радивилівського району, Рівненської області від 22.09.1999 року та укладеної на виконання цього рішення угоди №1 від 22.09.1999 року, йому передано у власність, у якості оплати боргових зобов’язань колективного господарства на час його ліквідації, 19 820 кг газових труб діаметром 89 мм, які знаходились на зберіганні у відповідача.

У період до 27.12.2002 року відповідач повернув 4 486 кг труб, видавши довідку про залишок 10 309 кг труб, що складає 1397 погонних метрів.

Проте, від повернення залишку відповідач ухиляється, незважаючи на письмову вимогу від 04.01.2005 року, а тому позивач просив про задоволення його позову, шляхом примусового вилучення належного йому майна..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.03.2006 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена в касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на помилковість висновків апеляційного господарського суду про відсутність у нього права вимоги, за наведених ним мотивів, і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції і постановляючи про відмову у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірні труби передані відповідачу на виконання угоди №16 від 16.06.1995 року і перебувають у нього правомірно, а тому, незважаючи на своє право власності, позивач не вправі вимагати їх повернення з підстав, передбачених ст.387 ЦК України.

Проте, з наведеними апеляційним господарським судом мотивами погодитись не можна.

За умовами контракту №16 від 16.06.1995 року та додаткових умов до нього, відповідач брав на себе зобов’язання перед колективним сільськогосподарським підприємством ім. Суворова с. Іванівка щодо виконання підрядних робіт у період червня –грудня 1995 року.

Даних як про виконання цього контракту, так і про те, що спірні труби передавались відповідачу на виконання цього договору та використані під час виконання підрядних робіт, немає.

Крім того, згідно ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведені вище права замовника у договорі передбачались і ст.347 ЦК України у редакції від 18.07.1963 року, а тому, і за умови наявності на теперішній час зобов’язань по контракту №16 від 16.06.1995 року, позивач не позбавлений права вимагати повернення належного йому майна, а враховуючи, що право власності позивача на спірні труби, набуте ним за угодою №1 від 22.09.1999 року, визнано правомірним як господарським судом першої інстанції, так й апеляційним господарським судом, відповідачем не оспорювалось і визнавалось, про що свідчить довідка від 27.12.2002 року, господарський суд першої інстанції правильно постановив про задоволення позову, і підстав для скасування судового рішення, за наведених апеляційним господарським судом мотивів, не було.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст.1119, 11111 ГПК України, -

    П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 10.03.2006 року залишити без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк                                                                                                           

                                                                                                

                                                                                            В.М. Харченко