ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3563/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1- представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю
свідок : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Соя"
до: Гайсинської міжрайонної держаної податкової інспекції у Вінницькій області
про: визнання дій неправомірними дій, скасування податкового повідомлення рішення №0000012301 від 25.02.2011 року
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Соя" до Гайсинської міжрайонної держаної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними дій, скасування податкового повідомлення рішення №0000012301 від 25.02.2011 року.
Ухвалою від 27.07.2011 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань податкового та валютного законодавства на ТОВ "Агро-Соя" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1 ст.1.22 с.1, п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі перевірки складено акт перевірки №43/2301/33209187 від 11.02.2011 року. Внаслідок даного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000012301 від 25.02.2011 року. Позивач вважає дане повідомлення - рішення протиправним та просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях.
В судове засідання також було викликано головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3 в якості свідка, яка повідомила суд про те,що під час проведення перевірки діяла у межах та підставі визначених законом, повноважень.
Дослідивши докази у справі, вислухавши пояснення сторін,свідка, судом встановлено наступне.
ТОВ "Агро-Соя" засновано на власному капіталі одноособового учасника підприємства ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Сібі Асет Менеджент Україна", яке здійснює управління активами і діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсіфікованого закритого інвестеційного фонду "Трейд Глобал Інвестментс", що здійснює управління активами
09.06.2008 року прийнято рішення №6, яким зменшено статутний капітал ТОВ "Агро-Соя" на 2 616000,0 грн. (а.с.69) з направленням даних коштів на погашення збитків та затверджено статутний фонд в розмірі 3 457 700,0 грн. Вказане рішення оформлене протоколом №6 від 09.06.2008 року та було подано Державному реєстратору зміни до Статуту товариства (а.с.66-67). На підставі викладеного Державним реєстратором проведено державну реєстрацію вказаних змін за №11741050009000385.
В подальшому, на підставі направлень №32 від 27.01.2011 року та № 85 від 04.02.2011 року виданих Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено проведено позапланову виїзну перевірку з питань податкового та валютного законодавства на ТОВ "Агро-Соя" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1 ст.1.22 с.1, п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вказане порушення мотивовано тим, що позивачем занижено інші доходи за 2 квартал 2008 року в сумі 2 616 000,0 грн., в результаті зменшення, сформованого коштами засновника, статутного капіталу ТОВ "Агро-Соя" і направленням вищевказаної суми на зменшення збитків попередніх періодів, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по Дт рахунку 40 "Статутний капітал" та Кт рахунку 442 "Непокриті збитки". на підставі даних порушень занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 541969 грн.
Таким чином, зміна, а саме зменшення статутного капіталу та покриття збитків товариства за рахунок статутного капіталу розцінювалась податковим органом як операція зі збільшення доходу підприємства.
На підставі перевірки складено акт перевірки №43/2301/33209187 від 11.02.2011 року (а.с. 8-52).
Свідком, головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджено факт проведення перевірки та складання зазначеного акту.
Внаслідок даного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000012301 від 25.02.2011 року (а.с.7).
Вислухавши пояснення сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарські товариства", господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Згідно ст. 145 Цивільного Кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Частиною 4 вказаної статті встановлено виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Зокрема до них належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу та затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.
Статтею 144 Кодексу зазначено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Як зазначалось раніше, 09.06.2008 року прийнято рішення №6, яким зменшено статутний капітал ТОВ "Агро-Соя" на 2 616000,0 грн. з направленням даних коштів на погашення збитків та затверджено статутний фонд в розмірі 3 457 700,0 грн. Вказане рішення оформлене протоколом №6 від 09.06.2008 року та було подано Державному реєстратору зміни до Статуту товариства (а.с.66-67). На підставі викладеного Державним реєстратором проведено державну реєстрацію вказаних змін за №11741050009000385.
Тобто, дії позивача відповідають законодавству.
Проте, в акті про проведення перевірки вказано на порушення позивачем п.п. 1.22.1 ст.1.22 ст.1, п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, зменшення статутного капіталу та покриття збитків товариства за рахунок статутного капіталу розглядалась податковим органом як операція зі збільшення доходу підприємства..
Відповідно до ст.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.
Згідно п.п. 1.22.1. зазначеного Закону, безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;
сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;
сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;
вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;
сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);
сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Виходячи з зазначеного, господарська операція така як зменшення статутного капіталу товариства не підпадає під визначення доходу, у зв'язку з тим, що не призводить до збільшення економічних вигод підприємства та не призводить до заниження податку на прибуток.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області №0000012301 від 25.02.2011 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. (три грн . 40 коп.)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Соя" в рахунок відшкодування судових витрат (вул. Р. Скалецького, 15а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33209187).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна
31.08.2011