Сквирський районний суд Київської області  

Справа № 2-а-3327/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  24.06.2011 року    суддя Сквирського районного суду Київської області Клочко В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії,-

встановив:

          У червні 2011 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, і згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір її пенсії не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком, тоді як відповідачем виплачується їй пенсія у значно нижчому розмірі, крім того, вона також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої згідно Закону становить 75 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідач відмовився провести  перерахунок пенсії, додаткової пенсії, а тому позивач просить суд визнати ці дії  неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, провести перерахунок  додаткової пенсії і встановити її на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2011 року.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши подані відповідачем заперечення проти позову, відповідно до ст. 183-2 КАС України прийнято рішення про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Сквирському районі Київської області і одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон).

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У ч. 4 ст. 54 цього Закону, яка визначає умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.5 ст.54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

          Механізм обчислення вказаних пенсій передбачений постановою КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною і положення постанови стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, КМ України було прийнято 27.12.2005 року постанову за № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 01.01.2006 року і якою передбачено підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від Чорнобильської катастрофи і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 вказаного Закону.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача, що ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" делегує КМ України повноваження стосовно роз'яснення порядку застосування цього Закону, а рішення КМ є обов'язковими до виконання. Так, надання такого права КМ України не означає, що останній при визначенні порядку застосування Закону може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян,  встановлених Законом.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.ст.50, 54 Закону,  а не постанови КМ України, на яку вказано вище. Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме  положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.

Виходячи з положень ст.50,54 Закону під час визначення  розміру пенсії та додаткової пенсії позивача за основу при їх розрахунку береться  мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

А тому, суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного  мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.3 ст.67 вказаного вище Закону в новій редакції у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Таким чином, оскільки розмір пенсії та додаткової пенсії позивача необхідно розраховувати з мінімального розміру пенсії за віком, який залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то підставою для перерахунку пенсії позивача є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок повинен здійснюватися з дня встановлення цього мінімуму.

Згідно ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010 року № 2857-VI, установлено у 2011 році прожитковий мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2011 року - 750 грн., з 1 квітня –764 грн.

Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаної пенсії та додаткової пенсії у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року №3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв»язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VІ(3991-17) «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Проаналізувавши всі зазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відмова управління ПФУ у Сквирському районі Київської області про перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачу виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком є необґрунтованою.

На підставі Декрету КМ України "Про державне мито" сторони звільнені від сплати судового збору на користь держави.

Відповідно до ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Керуючись ст.19,113 Конституції України, ст.50,54,62,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.6, 9, 17, 158-163, 167, 183-2, 185, 186, 256 КАС України, суд, -

                                                                   постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Сквирському  районі Київської області щодо перерахунку пенсії, додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по другій групі інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 01.01.2011 р. по 18.06.2011 р., з урахуванням вже виплачених за цей період коштів.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: В. М. Клочко