ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 30-9/104-06-3061 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Добролюбової Т.В. |
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства “Калушхімремонт” |
на постанову | від 18.07.2006 року |
Одеського | апеляційного господарського суду |
у справі | № 30-9/104-06-3061 |
за позовом | заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України |
до | 1) ВАТ “Калушхімремонт” 2) Міністерства промислової політики України 3) Виконавчого комітету Одеської міської ради 4) комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” |
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача | 1) Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН і НАН України 2) Фонд державного майна України |
про | визнання права власності, визнання недійсним п. 5 наказу, визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності |
в судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: не з’явились, про час і місце судового засідання повідомленні належним чином;
від позивача: Курилкін С.І., за дов. від 16.05.06 № 9/5-79;
від відповідача 1:1) Петренко С.М., за дов. від 17.03.06 № 01/49;
2) Панасюк О.Ю. за дов. від 24.04.06 № 74;
від відповідача 2: не з’явились, про час і місце судового засідання повідомленні належним чином;
від відповідача 3: не з’явились, про час і місце судового засідання повідомленні належним чином;
від відповідача 4: не з’явились, про час і місце судового засідання повідомленні належним чином;
від 3-ї особи 1:Бобрешов І.О., за дов. від 20.02.2006 № 30;
від 3-ї особи 2:Смиковська І.П., за дов. від 22.02.06 № 85
Заступником прокурора міста Одеси у квітні 2006 року заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Відкритого акціонерного товариства “Калушхімремонт” та Міністерства промислової політики України про визнання права державної власності на будівлю, розташовану в м. Одесі по вул. Мельницька, 29а, визнання недійсним свідоцтва про право власності на цю будівлю та скасування державної реєстрації права власності ВАТ “Калушхімремонт”, а також визнання недійсним пункту 5 наказу Міністерства промисловості України від 16.06.1994 № 187 в частині передачі спірної будівлі до статутного фонду ВАТ “Калушхімремонт”. Позовні вимоги вмотивовано тим, що право державної власності оспорюється ВАТ “Калушхімремонт”, тому потребує захисту відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України.
За клопотанням Міністерства освіти та науки України, з метою забезпечення позову господарський суд Одеської області у складі судді Бакланової Н.В. ухвалою від 17.05.2006 накладено арешт на спірну будівлю. Ухвалу вмотивовано тим, що документи, залучені позивачем до клопотання, свідчать про намір ВАТ “Калушхімремонт” вчинити дії з відчуження майна, яке є предметом розгляду у даній справі, а тому неприйняття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2006, у складі колегії суддів Лавренюк О.Т. –головуючого, Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я., перевірена ухвала залишена без змін, як така, що відповідає приписам процесуального законодавства.
Відкрите акціонерне товариство “Калушхімремонт” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що апеляційним судом порушено процесуальне законодавство, а саме справу розглянуто за його відсутності, суд не повідомив належним чином про час і місце судового засідання. Також, на думку скаржника, постанова порушує його законні права як власника майна і суперечить конституційним положенням та нормам Закону України “Про власність”. Крім того, ВАТ “Калушхімремонт” наполягає на помилковому неврахуванні апеляційним судом Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/61 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
Міністерством освіти і науки України надано відзив на касаційну скаргу, в якому Міністерство просить залишити постанову у справі без змін з підстав, якими суд вмотивував цю постанову, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Калушхімремонт” без задоволення.
Від інших учасників судового процесу відзивів на касаційну скаргу Вищим господарським судом не отримано.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів процесуального законодавства відзначає наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України метою забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб та ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.
Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність забезпечення позову. У спорі про право власності на майно належить застосовувати арешт на спірне майно. Оскільки заява про забезпечення позову розглядається без виклику сторін, то тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
У даній справі позивачем надані ухвала господарського суду Івано –Франківської області від 13.03.2003 у справі № Б-7/224 про визнання ВАТ “Калушхімремонт” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також лист арбітражного керуючого від 10.04.2006 № 01/73 про вимогу звільнити спірну будівлю, з яких вбачається, що неприйняття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Наведене унеможливлює висновок про необґрунтованість судових актів, що переглядаються.
Довід скаржника про порушення апеляційним судом процесуального законодавства, а саме неповідомлення його про час судового засідання спростовується матеріалами справи, зокрема, оригіналом ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги на 18.07.2006 о 11:15, який повністю співпадає з примірником ухвали залученим до касаційної скарги, а також з копією цієї ж ухвали наданою Міністерством освіти і науки України, доданою до відзиву на касаційну скаргу. Крім того, до матеріалів справи залучений протокол судового засідання, з якого вбачається, що фіксування судового процесу розпочалось об 11 год. 22 хв. Інший примірник ухвали, який переданий судові під час судового засідання, не може бути підставою для скасування перевіряємої постанови, оскільки час слухання 11 годин 45 хвилин також є виправленим.
Окрім того, судова колегія бере до уваги, що частина друга статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач, як на безумовну підставу для скасування постанови апеляційної інстанції, визначає, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь –якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, у разі прийняття рішення по суті спору. У даному випадку, переглядалася ухвала про забезпечення позову.
За таких обставин справи, ухвала та постанова у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 липня 2006 року у справі № 30-9/104-06-3061 залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Калушхімремонт” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич