ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 02/4673 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів | Добролюбової Т. В. Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 2” |
на постанову Київського міжобласного | від 29.03.2006 року апеляційного господарського суду |
у справі | № 02/4673 |
за позовом | Закритого акціонерного товариства “Агрошляхбуд” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 2” |
про | стягнення 30471 грн. 92 коп. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Тертишник С.М. –директор;
від відповідача: не з’явились, про час і місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином
Ухвалою від 07.09.2006 розгляд справи відкладався на 05.10.2006.
Закритим акціонерним товариством “Агрошляхбуд” у жовтні 2005 року заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 2” про стягнення 30471 грн. 92 коп. заборгованості, з яких 14865 грн. 47 коп. - це вартість наданих позивачем послуг з охорони території відповідача на суму 12887 грн. та використаної при цьому електроенергії на 1977 грн. 96 коп. У цій сумі витрати встановлено додатковим рішенням господарського суду від 05.01.2005 у справі № 03-09-15-01/2618. Решта позову складається з 15240 грн. - це скоригована вартість виконаних позивачем робіт; 122 грн. 25 коп. - витрати на реєстрацію відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності, а 206 грн. - це витрати на придбання печатки для відповідача, 38 грн. 20 коп. витрат на бензин. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в період з 1998 по 2001 роки між сторонами у справі склалися господарські відносини щодо надання позивачем різних послуг для забезпечення господарської діяльності відповідача, вартість котрих не сплачена останнім.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.12.2005, ухваленим суддею Пащенко А.Д., позов задоволено в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14865 грн. 47 коп. Рішення мотивоване тим, що додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 05.01.2005 у справі № 03-09-15-01/2618 встановлені факти надання позивачем послуг з охорони території відповідача на суму 12887 грн. 51 коп. та використання при цьому електроенергії на суму 1977 грн. 96 коп. В частині стягнення 15606 грн. 45 коп. у задоволені позову відмовлено, оскільки позовні вимоги про стягнення 15240 грн. скоригованої вартості виконаних позивачем робіт заявлені з пропуском трирічного строку позовної давності, а вимоги про стягнення 366 грн. 45 коп. не підтверджені позивачем документально, зокрема, відсутні докази витрат 122 грн. 25 коп. на реєстрацію відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності, 206 грн. на придбання печатки для відповідача і 38 грн. 20 коп. на бензин для нього ж.
Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 29.03.2006, у складі колегії суддів Швеця В.О. – головуючого, Андрейцевої Г.М., Рибченко А.О., рішення від 12.12.2005 змінено. Позов задоволено у сумі 30105 грн. 47 коп. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в частині стягнення 15240 грн. вартості виконаних робіт, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про пропуск строку позовної давності позивачем. В частині відмови у стягненні 366 грн. 45 коп. рішення залишене без змін, також з підстав недоведеності проведених витрат на користь відповідача.
Відкрите акціонерне товариство “Пересувна механізована колона № 2” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2006 та передати справу на новий розгляд. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що, на його думку, судом апеляційної інстанції невірно визначено початок перебігу строку позовної давності з 02.12.2005, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 28.05.2002 у справі 01/2618, постановою Черкаської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 30.08.2004, Актом Контрольно – ревізійного відділу у м. Черкаси від 14.12.2001 № 4 встановлено факт виконання робіт у жовтні –листопаді 1998 року, тоді як керівником ВАТ “Пересувна механізована колона № 2” та ЗАТ “Агрошляхбуд” Тертишником С.М., однією і тією ж фізичною особою, підписано акти виконаних робіт у липні 1999 року. Саме з цієї дати за твердженням скаржника слід рахувати перебіг строку позовної давності. Також скаржник наполягає на недоведеності факту надання йому послуг з охорони об’єктів, в зв’язку з ненаданням позивачем належних документів.
Закритим акціонерним товариством “Агрошляхбуд” надано заперечення на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити постанову від 29.03.2006 без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 2” без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 28.05.2002 у справі № 01/2618 визнано недійсним договір № 29-А від 15.07.99, укладений між ВАТ “Пересувна механізована колона № 2” та Закритим акціонерним товариством “Агрошляхбуд”. Додатковим до нього рішенням від 05.01.2005 встановлено, що сторони, крім взаємовідносин за договором № 29-А від 15.07.99 мали лише відносини з охорони товариством “Агрошляхбуд” території ВАТ “Пересувна механізована колона № 2” і використанням при цьому електроенергії.
Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Отже, рішенням суду між тими ж сторонами встановлено факти надання товариством “Агрошляхбуд” послуг з охорони території ВАТ “Пересувна механізована колона № 2” на суму 12887 грн. 51 коп. та використання останнім електроенергії на суму 1977 грн. 96 коп. Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов про стягнення 14865 грн. 47 коп.
Спростовується матеріалами справи і довід відповідача про невірне визначення судом апеляційної інстанції строку позовної давності з 2005 року в частині стягнення скоригованої вартості робіт. Зокрема, рішенням місцевого та постановою апеляційного судів встановлено, що строк позовної давності починає перебіг з 02.12.2002, це день набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 03-09-15-01/2618. При цьому місцевим судом помилково пораховано, що на день звернення з позовом у жовтні 2005 року сплинув трирічний строк позовної давності. Колегія визнає, що апеляційним судом правильно визначено, що загальновстановлений трирічний строк позовної давності сплинув 02.12.2005, тоді як згідно відмітки канцелярії, позивач звернувся до суду 12.10.2005, тобто в межах цього строку. Таким чином, встановивши факт наявності боргу, суд апеляційної інстанції прийняв законне рішення і в частині задоволення позову на суму 15240 грн.
Довід заявника про помилковість висновків суду щодо наявності боргу, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2006 у справі № 02/4673 залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 2” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич