Головуючий у 1 інстанції - Фролова Л.Д.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року справа №2а-5342/11/0549
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Юрченко В.П. , Попова В.В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 26 травня 2011 року у справі № 2а-5342/11/0549 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне соціальне підвищення до пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
19 березня 2011 року позивач звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 26 травня 2011 року вищезазначений позов задоволений за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, перебуває на пенсійному обліку у відповідача, який відмовив позивачеві у виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з підстав відсутності врегулювання фінансування таких виплат на законодавчому рівні, відсутності виділених на це коштів.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи та дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджено датою народження у паспорті, відміткою органу соціального захисту населення у пенсійному посвідченні.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р. в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-XII (далі Закон №2195).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону №2195, а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону №2195.
Таким чином, стаття 6 Закону № 2195 з 1 січня 2009 року та з 1 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Оскільки на час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про використання цього поняття тільки для призначення пенсій в межах зазначеного закону та неможливості використання вказаного розміру у розрахунку підвищення до пенсій особам з статусом дитини війни.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач як дитина війни має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Проте, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.
Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року, яка набула чинності з дня опублікування – 23 липня 2011 року (газета Урядовий кур’єр, 2011, 07, 23.07.2011 № 133) визначений розмір щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань, у розмірі 49,8 грн.
Тобто, дії відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії в розмірі, меншому ніж 30 % мінімальної пенсії за віком є протиправними включно до 22 липня 2011 року. Зазначене позбавляє суд апеляційної інстанції можливості залишити задоволені вимоги без зазначення кінцевої дати, тобто - 23 липня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 26 травня 2011 року задовольнити частково.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 26 травня 2011 року у справі № 2а-5342/11/0549 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне соціальне підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області з 01 січня 2011 року по 23 липня 2011 року включно щодо виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 січня 2011 року по 23 липня 2011 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова В.П. Юрченко В.В. Попов