ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. |
№ 14/193-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
Перепічая В.С. (головуючий ), |
|
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. та на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2006р. у справі за позовом Колективного підприємства “Техно-торговий центр “ЕЛЕКТРОН” до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити приміщення та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Колективного підприємства “Техно-торговий центр “ЕЛЕКТРОН” про примусову передачу об'єкта оренди |
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2005 року Колективне підприємство “Техно-торговий центр “ЕЛЕКТРОН” пред'явило в господарському суді позов до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити приміщення загальною площею 150 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 Сумської області, посилаючись на сплив строку оренди приміщення.
У подальшому Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 пред'явив в господарському суді зустрічний позов про зобов'язання передати йому об'єкт оренди на виконання договору оренди нежитлових приміщень від 17.03.2004р. та продовженого постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2005р. у справі №14/60-05, а також встановити початок відліку строку дії договору оренди нежитлових приміщень від 17.03.2004р. з моменту передачі об'єкту оренди, посилаючись на перешкоди орендодавця у користуванні об'єктом оренди.
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.01.2006р. (суддя Миропольський С.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. (судді Слюсарева Л.В. -головуючий, Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.), первісний позов було задоволено, у задоволенні зустрічного позову -відмовлено.
У касаційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, позов було заявлено про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення, з посиланням на те, що термін дії договору був встановлений з 17.03.2004р. по 31.12.2004р., і дія цього договору не продовжувалася.
Суд першої інстанції рішенням від 24.01.2006р. задовольнив цей позов. При цьому суд виходив з того, що з попереднього спору сторін, постановою Харківського апеляційного суду від 05.05.2005р., строк дії договору оренди був продовжений на тих же умовах і на той же строк.
Первинний же позов пред'явлено 16.04.05р.
(а.с. 3 -4)
Суд же не з'ясував зі спливом якого строку дії договору саме позивач пов'язував вимогу про звільнення спірного приміщення і, в залежності від встановленого, чи не був цей спір вже предметом розгляду суду.
З свого боку суд другої інстанції, залишаючи рішення господарського суду без змін, виходив з інших підстав задоволення позову, а саме положень ст. 782 ЦК України за якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця від договору.
Даних же про те, що позивач, при розгляді справи в суді першої інстанції, у порядку ст. 22 ГПК України змінив підставу заявленого позову, матеріали справи не містять.
Саме ж по собі посилання позивача на його права, передбачені ст. 782 ЦК України, у відзивах на зустрічний позов та апеляційну скаргу, не замінює процесуальної процедури, визначеної ст. 22 ГПК України.
Водночас суд другої інстанції вирішуючи спір щодо первісного позову не звернув увагу і на межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зокрема, положення ч. 3 ст. 101 ГПК України.
Отже, за вказаних обставин, а також того, що суд не з'ясував до кінця, з якою підставою позивач пов'язував заявлені ним вимоги, судові рішення в частині вирішення первісного позову визнати законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи, в частині первісного позову, суду слід врахувати наведене і вирішити спір в цій частині відповідно до вимог закону.
Стосовно вирішення спору за зустрічним позовом, то з огляду встановлених дійсних обставин, зокрема, припису згадуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2005р. щодо про продовження строку договору оренди на тих же умовах і на той же строк, як і того, що об'єкт оренди було передано за актом приймання -передачі від 17.03.2004р., згідно якого КП “Техноторговий центр “Електрон”” передав, а ПП “ОСОБА_1” прийняв приміщення -торговельний зал (115 кв.м), складське приміщення (35 кв.м.), суд мав підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Правильно з таким вирішенням спору, щодо зустрічного позову погодився і суд другої інстанції.
Доводи касаційної скарги в частині вирішення спору за зустрічним позовом не спростовують обґрунтованості і законності ухвалених судових рішень.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. та рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2006р. в частині вирішення спору за первісним позовом скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
В решті зазначені судові рішення залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук