Судове рішення #193889
12/470в

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 12/470в  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :




Перепічая В.С. (головуючий ),


Вовка І.В.,

Гончарука  П.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 21.06.2006р. у справі за заявою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2004р. за нововиявленими обставинами


Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У червні 2005р. Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” пред’явило в господарському суді заяву про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2004р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.09.2005р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду  від 26.10.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006р., у задоволенні заяви було відмовлено.

У вересні 2005р. ТОВ “Алтай” пред’явило в господарському суді заяву про винесення додаткової ухвали про розподіл судових витрат.

Додатковою ухвалою господарського суду Донецької області від 24.02.2006р. (суддя Бахмет А.В.). з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” на користь ТОВ “Алтай” було стягнуто 2000 грн. витрат на послуги адвоката.

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду  від 21.06.2006р. (судді Мирошниченко С.В. –головуючий, Гуреєв Ю.М., Скакун О.А.) апеляційну скаргу було задоволено, додаткову ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2006р. скасовано,  з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” на користь ТОВ “Алтай” стягнуто 2000 грн. витрат на послуги адвоката.

У касаційній скарзі Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД”, яку подано у встановлений ст. 110 України строк,  просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 21.06.2006р. та додаткову ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2006р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні 2000 грн. витрат на послуги адвоката, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послух адвоката.

За приписом ст.28 цього ж Кодексу, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визнані законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи може здійснювати відповідний підрозділ, якщо таке право йому надано установчими документами або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного суду України від 16.11.2000р. за №13рп/2000.

Згідно ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм, суду слід було звернути увагу при вирішенні питання розподілу судових витрат на суб’єктивний склад того, хто їх надавав і отримував за це кошти.

Як вбачається з ухвали господарського суду Донецької області від 01.09.2005р., якою було відмовлено в задоволенні заяви Науково-виробничому ТОВ “Градієнт ЛТД” про перегляд рішення цього ж суду від 20.01.2004р. за ново виявленими обставинами, Іванов І.Б. приймав участь з боку ТОВ “Алтай” за дорученням від 02.07.2005р.

Попри за наявності договору 7-юр, про надання правової допомоги від 10.07.2005р. де виконавцем зазначено адвоката Іванова І.Б., і свідоцтва про право на зайняття ним адвокатською діяльністю, у зазначеному дорученні відсутні дані, що Іванов І.Б. уповноважувався представляти інтереси ТОВ “Алтай”, в якості адвоката.

(а.с. 30)

Водночас, договір же про надання правової допомоги, як згадувалося вище, було укладено 10.07.2005р.

Суд на зазначене уваги не звернув і оцінки не дав, як і тому, що у заяві на переказ готівки від 25.07.2005р., яку суд поклав в основу оспорюваної ухвали, отримувачем коштів зазначено Іванова І.Б. не як адвоката, а як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, це з одного боку.

(а.с. 141)

З іншого, суд не з’ясував і те, чи було перераховано заявлену суму, як судові витрати, вказаній особі і в якому статусі.

Отже, враховуючи викладене, визнати додаткову ухвалу від 24.02.2006р. та постанову від 01.06.2006р. законними і обґрунтованими не можна.

При новому розгляді питання розподілу судових витрат, суду слід з’ясувати ретельно обставини, які мають значення для справи, і вирішувати спір відповідно до встановленого та вимог закону.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Градієнт ЛТД” задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 21.06.2006р. та додаткову ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2006р. скасувати і питання передати на новий розгляд  до суду першої інстанції, в іншому складі суду.



Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                               І.Вовк          

                                        

                                                                                              П.Гончарук


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація