2-2582/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гирич С.В

при секретарі судових засідань                              Мединській Л.С.

з участю представника позивача                               ОСОБА_2

представника відповідача ДТГО

«Південно-західна залізниця»                              Самбір І.О.

та представника третьої особи ДТГО

«Львівська залізниця»                                        Антонюк С.С.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця», третьої особи: Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку, який стався на залізниці, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача, третьої особи про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2089 грн. 58 коп. та моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. завданих ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку, який стався на залізниці 03.01.2011р.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.01.2011р. повертаючись з м. Вінниця до м. Львова, здійснював посадку у вагон пасажирського поїзда №97 сполученням Київ-Львів на залізничній станції «Вінниця». О 0.54 год., після пред’явлення проїзного документа провіднику поїзда, він почав здійснювати посадку у вагон поїзда, однак поїзд зненацька розпочав рух всупереч графіку відправлення о 0.59 год. Він схопився за поручні, однак втратив рівновагу та впав на перон, внаслідок чого отримав травму правої руки та верхньої ділянки тулубу. При цьому зазначив, що завдяки щасливому збігу обставин та вчасного застосування провідником поїзду пристрою екстрено–аварійного гальмування (стоп-кран) він уникнув настання більш тяжких ушкоджень. Даний факт був зафіксований у акті про нещасний випадок із застрахованим пасажиром, який стався на залізниці, що був складений в поїзді №97 сполученням Київ-Львів начальником поїзда. Вважає, що внаслідок нещасного випадку на залізниці, йому було завдано матеріальну та моральну шкоду, яка полягає у наступному.

Після прибуття до м. Львова, 05.01.2011р. він звернувся в клініку ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, де в результаті медичного обстеження було встановлено діагноз –закритий перелом великого бугорця правої плечової кістки зі зміщенням медіальних та латеральних відломків, забій лівої половини грудної клітки. Внаслідок його віку 60 років та наявність захворювання на цукровий діабет, його лікування, зокрема зростання кісткової тканини, відбувається і по даний час. При повторному медичному обстеженні 15.03.2011р. було встановлено обмеження в русі правого плечового суглоба, зокрема відведення плеча до 80, згин до 120, розгин до 20 градусів, а також присутність при допустимому русі больових симптомів. Внаслідок тривалості та складності процесу лікування він змушений був нести значні витрати на медикаменти та інші види медичних процедур. Загальна сума затрачених коштів становить 2089 грн. 58 коп., а тому просить ці кошти стягнути із відповідача.

Крім цього, вказав, що йому була заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок нещасного випадку він отримав важку психологічну травму. Це виразилася у тому, що в момент падіння він реально відчув страх смерті, так як опинився в декількох сантиметрах від джерела підвищеної небезпеки –поїзда, який перебував у русі. Таке сильне психологічне навантаження переросло в довготривалий стресовий стан, призвело до різкого підвищення артеріального тиску та рівня цукру в крові, що спричинило в подальшому його госпіталізацію 06.01.2011р. та додаткове стаціонарне лікування гіпертонічної хвороби, декількох типів атеросклерозу, важкої форми цукрового діабету. Крім цього, це призвело до руйнування його нормальних життєвих зв’язків, та порушення установленого режиму життя та відпочинку із родиною та друзями, а також він позбавлений можливості приймати участь у активному вихованні малолітнього онука. Завдану моральну шкоду він оцінює в 200 000 грн., а тому просить позов задоволити.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному об’ємі, дав пояснення аналогічні вище наведеним.

Представник відповідача Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»Самбір І.О. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, пояснила, що на їхню думку твердження позивача про передчасне відправлення поїзда із станції «Вінниця»є безпідставними, оскільки згідно виписки з журналу руху поїздів і локомотивів ф.ДУ-3 пасажирської станції «Вінниця», пасажирський поїзд №97 зі станції Вінниця відправився 03.01.2011р. згідно графіку руху поїздів о 0.59год. Ці ж обставини на її думку стверджуються графіком руху поїзду №97 наданого Жмеринською дирекцією залізничних перевезень.

Крім цього зазначила, що в журналі про прибуття та відправлення поїздів станції «Вінниця»не зафіксовано відомостей про нещасний випадок з пасажиром поїзда №97 сполученням «Київ-Львів», а в акті про нещасний випадок не міститься відомостей про надання позивачу медичної допомоги, чи про його звернення про надання такої. Також вказала, що у випадку застосування екстреного гальмування поїзду складається відповідний акт та випадок фіксується на швидкостемірній стрічці, яка підлягає розшифруванню та зберіганню протягом року. Однак у відповідності до Інструкції по експлуатації локомотивних швидкостемірів, приводів до них та по розшифруванню швидкостемірних стрічок від 18.01.2002р. така стрічка зберігалася лише 30 діб, а тому вважає, що ця обставина свідчить про те, що екстрене гальмування поїзда не застосовувалося.

Таким чином вважає, що позивачем не доведено факт настання із ним нещасного випадку на залізниці, а також завдання йому матеріальної шкоди, оскільки виписний епікриз позивача не узгоджується із його твердженням про пошкодження внаслідок нещасного випадку правої руки, а має ознаки опису загального захворювання позивача. І після проходження обстеження та лікування у загально терапевтичному відділі лікарні, він був виписаний 14.01.2011р. у задовільному стані. Крім цього вважає, що представлені чеки та квитанції про оплату витрат на лікування 06.01.2011р. та 17.01.2011р. не можуть бути взяті до уваги, оскільки з них не можливо встановити, які саме медичні послуги були оплачені, і чи вони пов’язані із наданням медичної допомоги внаслідок настання нещасного випадку. Також вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги про стягнення моральної шкоди, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»Антонюк С.С. в судовому засіданні у вирішенні спору покладається на суд, пояснив що дійсно із позивачем ОСОБА_5 03.01.211р. 0.54 год. на станції «Вінниця»стався нещасний випадок під час здійснення ним посадки у вагон поїзда №97 сполученням «Київ-Львів». В цей час поїзд розпочав рух, позивач схопився за поручні та випав на перон. Тоді ж провідником поїзда з метою уникнення негативних наслідків застосовано екстрене гальмування поїзда, зірвано «стоп-кран», про що зазначено згодом у своїх поясненнях начальником поїзда ОСОБА_6 та провідниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Однак вважає, що з врахуванням того, що на ділянці Київ-Вінниця-Хмельницький пасажирський поїзд №97 сполученням Київ-Львів обслуговують локомотиви відповідача, а тому їхніми діями шкода позивачу не могла бути завдана.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що вночі 03.01.2011р. позивач ОСОБА_5 повертався із м. Вінниці до м. Львова поїздом №97 сполученням «Київ-Львів», який повинен був відправлятися із пасажирської станції «Вінниця»03.01.2011р. о 0.59 год., що підтверджується проїзним документом серії ПЮ №268454 (а.с.7).

Згідно службового розкладу руху пасажирських поїздів введеного в дію з 30.05.2010р. (а.с.20-21) пасажирський поїзд №97 сполученням «Київ-Львів»прибуває 5 раз на тиждень на пасажирську станцію «Вінниця»Південно-західної залізниці о 0.49 год. та відбуває о 0.59 год.

Як вбачається із акту про нещасний випадок із застрахованим пасажиром, який стався на залізниці від 03.01.2011р. складеного працівниками поїзду №97 сполученням «Київ-Львів»ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с.6), ОСОБА_5 будучи пасажиром поїзда №97 сполученням «Київ-Львів»на підставі квитка серії ПЮ №268454 03.01.2011р. о 0.54 год. на пасажирській станції «Вінниця»підійшов до вагона, пред’явив провіднику квиток та при спробі посадки у вагон, о 0.54год. поїзд розпочав рух. Пасажир схопився за поручні, однак не втримав рівновагу та впав на перон отримавши травму правої руки. Відправка поїзда із станції була здійснена згідно графіку о 0.59 год.

З показів свідка ОСОБА_6 даних у судовому засіданні 21.07.2011р. вбачається, що 03.01.2011р. він працював начальником поїзда №97 сполученням «Київ-Львів», який прибув на пасажирську станцію «Вінниця»о 0.42 год., в той час як згідно графіку повинен був прибути о 0.49 год. та відправитися із станції о 0.59 год. Однак приблизно о 0.54 год., поїзд раптово розпочав рух та був зупинений провідником вагону із застосуванням пристрою екстреного гальмування «стоп-кран», оскільки позивач, що здійснював в цей момент посадку у вагон №12 випав на перон та травмувався. Після зупинки поїзда, провідник допоміг пасажиру піднятися та здійснити посадку на поїзд, а після початку руху поїзда згідно графіку о 0.59 год. ним було складено акт про настання нещасного випадку. Крім цього, ним було по рації повідомлено машиніста локомотива про причину застосування екстреного гальмування поїзда. Оскільки у нього не було прямого зв’язку із станцією Вінниця, він не мав можливості повідомити адміністрацію станції про настання нещасного випадку, чому цього не зробив машиніст локомотиву йому не відомо. Після прибуття на станцію «Хмельницький»позивач був оглянутий фельдшером медпункту вокзалу та встановлено діагноз забій правого плечового суглобу, забій нижньої частини грудної клітки.  

Ці ж обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10, допитаних в судових засіданнях 21.07.2011р. та 13.09.2011р., які пояснили, що 03.01.2011р. працювали провідниками поїзда №97 сполученням «Київ-Львів»та застосовано екстрене гальмування поїзда –зірвано «стоп-кран», оскільки внаслідок дострокового початку руху поїзда о 0.54 год., позивач який здійснював посадку у вагон №12 випав на перон станції. В подальшому ними було надано допомогу позивачу з посадки у поїзд та складено акт про нещасний випадок.

Як вбачається із рейсового журналу №111 на пасажирський поїзд №98/144 початий 11.10.2010р. та закінчений 16.03.2011р. (а.с.50-51), 03.01.2011р. начальником поїзда ОСОБА_6 вчинено запис про те, що поїзд №97 сполученням «Київ-Львів»прибув на станцію Вінниця о 0.42 хв. Відправився зі станції о 0.54 год., хоча згідно графіку повинен відправлятися о 0.59 год. Після початку руху поїзд зупинено стоп-краном, оскільки не всі пасажири здійснили посадку у вагон №14. Провідники дозволу на відправку поїзда не давали.

Згідно листа Державного закладу «Вузлова лікарня станції Гречани Південно-Західної залізниці»№141 від 30.06.2011р. (а.с.60) вбачається, що 03.01.2011р. оператором станції Хмельницький був переданий виклик до потягу №97 сполученням «Київ-Львів», виклик зафіксовано в журналі.  Пасажир ОСОБА_5 був оглянутий черговим фельдшером медпункту ОСОБА_11, яким встановлено діагноз забій правового плечового суглобу, забій нижньої частини грудної клітки зліва. Від надання медичної допомоги та виклику бригади швидкої допомоги ОСОБА_5 відмовився.

В результаті медичного огляду 05.01.2011р. начальником клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Західного регіону ОСОБА_5 встановлено діагноз –закритий перелом великого бугорця правої плечової кістки зі зміщенням медіальних та латеральних відломків, забій лівої половини грудної клітки, з рекомендацією проходження амбулаторного лікування, що підтверджується випискою з історії хвороби (а.с.8).

Таким чином суд приходить до висновку про те, що є доведеним  факт отримання тілесних ушкоджень позивачем 03.01.2011р. о 0.54год. під час посадки   у вагон №14 поїзда №97 сполученням «Київ-Львів»внаслідок того, що  поїзд раптово рушив раніше встановленого графіку відправки та без дозволу провідників вагонів.

Отже,  позивачу завдана шкода джерелом підвищеної небезпеки, яким являється діяльність, пов'язана з використанням поїзду №97 сполученням «Київ-Львів»у відповідності до вимог ч.1 ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, оскільки в судовому засіданні   встановлено що на ділянці залізнодорожного сполучення станції Вінниця поїзд №97 сполученням «Київ-Львів»у рух приводили  локомотиви, які обслуговувалися  локомотивними бригадами ДГТО «Південно-західна залізниця», тому саме  ДГТО «Південно-західна залізниця»є  володільцем джерела підвищеної небезпеки, а отже  відповідач несе відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди позивачу  джерелом підвищеної небезпеки, а також за заподіяну моральну шкоду внаслідок протиправної поведінки працівників, з вини яких здійснено передчасне відправлення поїзду під час посадки позивача у вагон поїзда, внаслідок чого він впав та отримав тілесні пошкодження.

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача про недоведеність позовних вимог, через відсутність інформації в журналі руху поїздів станції Вінниця, а також відсутність швидкостемірної стрічки з внесенням до неї інформації про екстрену зупинку поїзда, оскільки як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 він зв’язку із адміністрацією станції Вінниця не мав, такий зв’язок має лише машиніст локомотива, який з невідомих причин не повідомив про настання нещасного випадку. Крім цього, факт екстреного гальмування поїзда «стоп-кран»доведений показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7- провідників поїзду, які пояснили, що  поїзд на станції «Вінниця»розпочав рух передчасно, внаслідок  чого під час посадки   травмовано позивача, при цьому  свідок  ОСОБА_7 безпосередньо зірвав «стоп-кран» та застосував екстренне гальмування поїзда , а після цього закачавши повітря, поїзд знову продовжив рух згідно графіку о 0. 59 год.

Як вбачається  із результатів медичного огляду (а.с.8) позивач  05.01.2011р. звернувся за медичною допомогою до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону , де йому встановлено діагноз –закритий перелом великого бугорця правої плечової кістки зі зміщенням медіальних та латеральних відломків, забій лівої половини грудної клітки, з рекомендацією проходження амбулаторного лікування, що підтверджується випискою з історії хвороби.

З виписки з історії хвороби позивача (а.с.9), при повторному медичному обстеженні 15.03.2011р., у ОСОБА_5 було встановлено обмеження в русі правого плечового суглоба, зокрема відведення плеча до 80, згин до 120, розгин до 20 градусів, а також присутність при допустимому русі больових симптомів.

Крім цього, як вбачається із   виписки з епікризу історії хвороби ОСОБА_5 загально- терапевтичного відділення клініки терапії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (а.с.10)  позивач ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні з 06.01.2011р. по 14.01.2011р. з діагнозом - гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня. Гіпертрофія лівого шлуночка, ризк помірний. Ішемічна хвороба серця. Атеросклероз вінцівиї артерій. Атеросклеротичний кардіосклероз. Ділятація лівих відділів серця. СН-І. Атеросклероз аорти. Цукровий діабет, ІІ тип (вторинно інсулінозалежний), середнього ступеня важкості, субкомпенсований. Хронічний панкреатит з порушенням інкреторної функції, фаза нестійкої ремісії. Жировий гепотоз, Конкремент верхній чашечці лівої нирки.

Як вбачається з представлених квитанцій (а.с.11) на купівлю медикаментів та оплату наданих медичних послуг  для усунення наслідків ушкодження здоров’я, які сталися в результаті   падіння та травмування під час   руху джерела підвищеної небезпеки , позивачем затрачено кошти    на загальну суму 2089 грн. 58 коп.

Тому в цій частині позовні вимоги  є підставними, їх слід задоволити та  стягнути з відповідача матеріальну шкоду  в зазначеному розмірі.

Відповідно до вимог ч.1,2,3 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, внаслідок нещасного випадку, позивач як особа старшого віку, маючи проблеми із здоров’ям, що підтверджується медичними документами,  отримав  травму , що потягло за собою  погіршення його стану здоров’я. При цьому після тривалого лікування через  травму у позивача сталися істотні  обмеження в русі правого плечового суглоба. Крім цього,  позивач   отримав важку психологічну травму, оскільки під час падіння  реально відчув страх смерті,  опинившись  в декількох сантиметрах від коліс  поїзда, який перебував у русі. Таке сильне психологічне навантаження переросло в довготривалий стресовий стан, призвело до різкого погіршення стану здоров’я та загострення хронічних хворіб, які він мав до цього.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок нещасного випадку на залізниці, позивачу була завдана моральна шкода джерелом підвищеної небезпеки, яка виразилася у моральних стражданнях позивача внаслідок пережитого психічного стресу, отриманої травми і  ушкодження здоров’я, яке потягло  за собою  обмеження в русі правого плечового суглоба, зокрема відведення плеча до 80, згин до 120, розгин до 20 градусів,   що в свою чергу призвело до порушення установленого режиму життя позивача, порушення нормальних життєвих зв’язків.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем визначено розмір моральної шкоди у сумі 200000 грн. без достатнього обґрунтування, а тому  позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід  задоволити частково.

При цьому суд враховує, що відповідно до вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. № 4 передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

А тому враховуючи наведені обставини,   характер  та глибину понесених моральних страждань, характер немайнових втрат, їх тривалість, можливість відновлення   стану здоров’я позивача, суд визначає розмір моральної шкоди  в сумі 25 000 грн. В решті позовні вимоги відхилити за безпідставністю.

Слід стягнути із відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в користь держави стягнути судовий збір.

Керуючись, ст.ст. 15, 16, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»в користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 2089 грн. 58 коп. та моральну шкоду в розмірі 25000 грн., які завдані ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку, який стався на залізниці 03.01.2011р., а всього в розмірі - 27 089 грн. 58 коп.

Стягнути із Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»в користь ОСОБА_5 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Стягнути із Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»в користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю вимог.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.  294  ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                      Гирич С.В