Справа № 2-1181/11

РІШЕННЯ

05 грудня 2011 року  Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого – судді  Боговського Д.Є.

за  участю  секретаря – Бєлової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бір», ОСОБА_2, третя  особа – Приватне підприємство «Імпекон», про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати фіктивним і як наслідок недійсним договір безстрокової поворотної позики № 26/01-1 від 26.01.2009, укладений між ТОВ «Компанія Бір» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір застави рухомого майна від 27.01.2009, укладений між ТОВ «Компанія Бір» та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, реєстровий № 198; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати в сумі 45,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, пояснюючи, що між ТОВ «Компанія Бір» та ОСОБА_2 було укладено саме договір позики, пому положення ст.. 829 ЦК України щодо неможливості передачі речі від юридичної особи у безоплатне користування особі, яка є її засновником, не може бути застосовано та на цій підставі визнано договір позики фіктивним.

Представник ТОВ «Компанія БІР» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи – ПП «Імпекон» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.01.2009 між ТОВ «Компанія Бір» та ОСОБА_2 укладено договір безвідсоткової поворотної позики № 26/01-1, предметом даного договору є грошові кошти в розмірі 250000,00 грн., терміном повернення зазначено – три календарні дні з моменту отримання відповідної письмової вимоги від позикодавця; в якості забезпечення виконання зобов’язань за цим договором було укладено договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, реєстровий № 198. Предметом застави за договором є автомобіль «Мерседес S50», реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, 2008 року випуску.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.01.2009 станом на 26.01.2009, тобто дату укладання договору безстрокової поворотної позики, користувач позикою ОСОБА_2 був єдиним засновником і учасником позикодавця - ТОВ «Компанія Бір».

21.06.2010 між ТОВ «Компанія Бір», юридична адреса: м. Харків, вул.. Морозова,11,  ПП «Імпекон», юридична адреса: м. Харків, вул.. Морозова,11, та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір № 21/06-1 про відступлення права вимоги за договором безвідсоткової поворотної позики № 26/01-1 від 26.01.2009.

ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», звернувся до суду із позовом щодо визнання недійсним договору безстрокової поворотної позики, оскільки ОСОБА_2 не виконуються зобов’язання за кредитним договором № 24-К/08 від 21.08.2008, банк звернувся до суду із позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно ОСОБА_2, тоді ж з’ясувалося про наявність договору безстрокової  поворотної позики, що перешкоджає банку задовольнити свої вимоги та в подальшому забезпечити виконання судового рішення.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику  у справах про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009, слід виходити з того, що визнання правочину недійсним можливе і в інших випадках порушення правочином особистих або майнових прав суб’єктів цивільного права, навіть якщо для них не встановлені спеціальні правила визнання правочинів недійсними.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст.. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

ОСОБА_2 уклав правочин – договір позики із ТОВ «Компанія Бір», єдиним засновником якого є він сам, забезпечивши виконання свого зобов’язання заставою рухомого майна – свого автомобіля.

Представником відповідача ОСОБА_2 надано суду копію видаткового касового ордеру від 26.01.2009 на підтвердження отримання ОСОБА_2 грошових коштів на підставі договору безвідсоткової поворотної позики № 26/01-1 від 26.01.2009, тому вважати, що оспорюваний правочин  вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, не має підстав.

Однак, при цьому судом встановлено, що позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» в серпні 2008 року надав ОСОБА_2 кредитні кошти, останній свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, а в січні 2009 року уклав правочини, в результаті яких частина рухомого майна, що йому належить, вибула з обігу, на неї не можливо звернути стягнення. Такі правочини можна вважати удаваними, оскільки вчинені сторонами для приховання іншого правочини, які вони насправді вчинили, маскуючи іншу юридичну дію.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 88,  209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити  частково.

Визнати  недійсним  договір  безвідсоткової  поворотної  позики  №26/01-1  від  26.01.2009 , укладений  між  ТОВ  «Компанія Бір» та  ОСОБА_2

Визнати  недійсним  договір  застави  рухомого  майна  від  27.01.2009 р., укладений  між  ТОВ  «Компанія Бір» та  ОСОБА_2

Стягнути   з    ТОВ  «Компанія Бір» та  ОСОБА_2  в  рівних  частках  на  користь   Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  судові  витрати  в  сумі   45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до судової палати апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у 10-ти денний строк  починаючи з наступного дня після  проголошення  рішення.

Суддя:Д. Є. Боговський