Головуючий у 1 інстанції - Стоілова Т.В.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року справа №2а-3023/11/0529 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Юрченко В.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язати здійснити певні дії, -
В С Т АН О В И В :
21.03.2011р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати йому, як особі, яка має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, соціальної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2011 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, і задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу на об’єктах ПО "Маяк", при виконанні службових обов’язків в період з серпня 1957 року по жовтень 1958 року знаходився в зоні дії іонізуючого випромінювання, отримав дозу опромінення. ОСОБА_2 є особою, що прирівняна до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорія, що підтверджено відповідним посвідченням.
Судом першої інстанції не встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2007-2010р.р. звертався до відповідача з заявою про виплату йому щорічної соціальної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, встановлено, що позивач отримує пенсію за віком за списком №2 (при повному пільговому стажу), що підтверджується відповідною довідкою відповідача, тобто отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом 2007-2010р. не звертався до відповідача з заявами про виплату йому соціальної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Стаття 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1)інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; 2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2; 3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4
Згідно вказаної норми, громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме постановою КМУ № 674 від 02.12.1992р.
Відповідно до вказаної постанови КМУ № 674, до 2 категорії відносяться учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин і учасники військових навчань із застосування такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій.
Як було встановлено, позивач не отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ.
Щорічна соціальна допомога на оздоровлення сплачується відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено одночасне з прийняттям рішення про призначення державної пенсії вирішення питання про призначення і додаткової пенсії за втрату здоров’я.
Стаття 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що особам, віднесеним до категорії 2 надаються гарантовані державою компенсації та пільги.
Вказаною нормою не передбачено виплату особам, віднесеним до 2 категорії, виплату щорічної соціальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого і самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язати здійснити певні дії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.В. Карпушова В.П.Юрченко В.В.Попов