Справа №2-1961/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року                                                                                            

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді                       Стрельбицького В.В.

при секретарі                                   Тарапацькому Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Бурртера Вінсента до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просить зобов’язати відповідачів звільнити приміщення –квартиру №7 на пр.Свободи, 49 у м.Львові, яка належить йому на праві власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.11.2007 року придбав квартиру №7 на пр.Свободи, 49 у м.Львові, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні. Проте, без законних на те підстав у даній квартирі знаходяться відповідачі, які раніше перебували у трудових відносинах з ТзОВ «Карпатське пір’я». Жодних жоговорів найму житла з відповідачем не укладав. Факт перебування в квартирі підтверджено актом державного виконавця від 08.09.2009 року. Відповідачі на неодноразові прохання та попередження про добровільне звільнення житлового приміщення не відреагували, з квартири не виселились.   

         В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.

          Відповідачі у судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили, суд ухвалив слухати справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

         Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

        Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири /а.с.5/, укладеного між ОСОБА_3 та позивачем 15.11.2007 року власником  квартири №7 на пр.Свободи, 49 у м.Львові являється – Бурртер Вінсент. Даний факт підтверджено також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с.6/, виданим ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»27.11.2007 року.

         Відповідно до ст.150 ЖК України Громадяни, які мають у приватній власності  будинок  (частину будинку),  квартиру,  користуються  ним   (нею)   для   особистого проживання  і проживання  членів   їх   сімей   і   мають   право розпоряджатися  цією  власністю   на   свій  розсуд:   продавати, дарувати, заповідати, здавати  в  оренду,  обмінювати,  закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

       Згідно ст.155 ЖК України Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не  може  бути  в  них вилучено,  власника не може бути позбавлено права користування  жилим  будинком  (квартирою),  крім  випадків, установлених законодавством

        Згідно акту державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_4 від 08.09.2009 року /а.с.7/ при виході за адресою м.Львів, пр.Свободи, 49/7 встановлено, що у квартирі знаходяться відовідачі, які не є працівниками ТзОВ «Карпатське пір’я».

        Відповідно до ст.158 ЖК України Наймач користується жилим приміщенням у  будинку  (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму  жилого  приміщення  укладається  між власником будинку (квартири)  і  наймачем  у  письмовій  формі  з  наступною реєстрацією у  виконавчому   комітеті  місцевої  Ради  народних депутатів або в органі управління,  що  ним  утворюється.  Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача  та інші умови найму.

         Як встановлено в судовому засіданні, жодного договору найму спірної квартири не укладалось, відповідно вони не набули прав і обов’язків наймодавця і наймача. Позивач заперечує проти проживання відповідачів у квартирі №7 на прСвободи, 49 у м.Львові.

          Відповідно до ст.391           ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

          Згідно ч.1 ст.109 ЖК України виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

   Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення,  виселяють  без надання їм іншого жилого приміщення.

          Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що у відповідачів відсутні законні підстави для проживання у квартирі №7 на пр.Свободи, 49 у м.Львові, договір найму житлового приміщення між сторонами не укладався, суд приходить до переконання підставності позову, а тому такий слід задоволити.        

          Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.109, 116, 150, 155, 158 ЖК України, ст.ст.383, 391 ЦК України, суд

                                                       вирішив:

      Позов задоволити.

      Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з незаконного зайнятого приміщення - квартири №7 на пр.Свободи, 49 у м.Львові, без надання іншого житлового приміщення.

      Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Бурртера Вінсента 8,50 грн. державного мита та 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його оголошення шляхом подачі апеляційної скарги. У випадку винесення рішення у відсутності осіб, які беруть участь у справі, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                      Стрельбицький В.В.