ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Луганської області (суддя Ворожцов А.Г.) від 01.06.2006 року, залишеною без змін постановою Луганського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя -Якушенко Р.Є., судді -Бородіна Л.І., Журавльова Л.І.) від 24.07.2006 року, у справі № 6/88 у задоволенні скарги ТОВ фірми Юнікон” на дії виконавчої служби, в якій останній просив визнати нечинною з моменту прийняття постанову ВДВС Алчевського РУЮ від 14.12.2004 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року по справі №6/88, та його ж заяви про видачу дублікату наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року у даній справі - відмовлено.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.129 Конституції України, ст.ст.553, 554, 604 ЦК України, ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст.35, 36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та пра вильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року у справі № 6/88 задоволений позов ТОВ фірми “Юнікон Лтд”, м. Дніпропетровськ, позивач у справі, до ВАТ “АМК”, м. Алчевськ: з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість в сумі 1258 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.; в доход Державного бюджету України стягнуто державне мито в сумі 51 грн. (а.с.55-56).

На примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 35.04.2001 року у справі № 6/88 видано наказ від 05.04.2001 року №6/88 (а.с.57).

25.05.2001 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби (ВДВС) Алчевського міського управління юстиції (МУЮ) постановою № В3-522/01 відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року № 6/88 щодо стягнення з ВАТ “АМК” на користь ТОВ фірми “Юнікон Лтд” заборгованості в загальній сумі 1378 грн. 44 коп. (а.с.62).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.06.2004 року визнано вимоги кредитора ТОВ фірми “Юнікон Лтд” в сумі 16462 грн. 54 коп. на підставі наказів Господарського суду Луганської області, в тому числі і наказу № 6/88 від 05.04.2001 (а.с.79-87).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2004 року у справі № 10/46 про банкрутство ВАТ “АМК” затверджено реєстр вимог кредиторів, у числі якого була вимога скаржника на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року (а.с.72).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.07.2004 року у справі № 10/46 затверджена мирова угода між ВАТ “АМК” та кредиторами, у т.ч. й скаржником, в особі комітету кредиторів за справою, згідно якої був встановлений порядок погашення вимог кредиторів. Зазначена ухвала скаржником не оскаржувалась (а.с.85).

14.12.2004 року постановою в.о. заступника начальника Алчевського МВ ДВС виконавче впровадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року № 6/88 закінчено (а.с.76).

27.04.2006 року від позивача надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби, відповідно до якої позивач просить суд: визнати нечинною з моменту прийняття постанову ВДВС Алчевського МУЮ від 14.12.2004 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року по справі № 6/88; зобов'язати ВДВС Алчевського РУЮ вчинити дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року по справі №6/88.

Крім того, заявою від 21.04.2006 року за № 1178 Юро ТОВ фірма “Юнікон Лтд” звернулося до Господарського суду Луганської області з заявою видати дублікат наказу на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.04.2001 року № 6/88 для пред'явлення документів до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (а.с.61).

Колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції правомірно відмовили скаржнику в задоволенні скарги та заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР “Про державну виконавчу службу” правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначає виконавче провадження, як сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, поряд з Законом України “Про виконавче провадження” до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).

Як свідчать матеріали справи вимоги на підставі наказу господарського суду № 6/88 включені до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2004 року у справі № 10/46 про банкрутство ВАТ “АМК”. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2004 року у справі № 10/46 затверджено мирову угоду, якою визначені сторони і порядок погашення заборгованості в тому числі і за даним наказом Господарського суду Луганської області № 6/88.

Частиною 1 статті 35 Закону України про банкрутство визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Отже, мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між сторонами.

Тобто мирова угода одночасно є і правочином, на який розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону про банкрутство).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 202 Цивільного кодексу України) та, зокрема, є підставою виникнення зобов'язання (статті 11, 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Колегія суддів також відзначає таке.

В силу приписів п.8 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Такий припис наведеного Закону ґрунтується на особливій процедурі та певній послідовності покриття боргів боржників-банкрутів, що випливає із законодавства України, зокрема Закону України про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому п.8 статті 34 -до розгляду питання по суті.

В наведеній справі питання по суті вирішилось укладенням мирової угоди в справі про банкрутство ВАТ “АМК”.

Наведене опосередковано доводить неправомірність доводів касаційної скарги ТОВ фірми “Юнікон” про те, що мирова угода, укладена кредиторами та боржником в справі про банкрутство, не припиняє та не змінює первісне зобов'язання новим, оскільки після затвердження мирової угоди цією ж ухвалою скасовується мораторій на задоволення вимог кредиторів, припиняється провадження у справі про банкрутство, однак відновити виконавче провадження не є можливим, бо рішення, яким була підтверджена безспірна вимога кредитора до боржника, вже підлягає виконанню не в порядку Закону України “Про виконавче провадження” а в порядку виконання укладеної мирової угоди.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁸, п.1 ч.1 ст.111⁹, ст. 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ЗАТ “Юнікон” від 10.08.2006 року № 2299 на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року у справі № 6/88 залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року у справі № 6/88 -без змін.