Справа  № 2-а-6973/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 08 грудня 2011 року                                                                       м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Г. О. Шунько розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним  позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Ромнах та Роменському районі про визнання протиправними дій відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                              в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії постраждалих осіб та є інвалідом ІІІ групи. Відповідач при нарахуванні і виплаті державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю застосовує Постанову Кабінету Міністрів України  “Про підвищення пенсійного забезпечення громадян” № 654 від 17.07.2008 року, а не ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому у судовому порядку просив  визнати  неправомірними дії УПФ в місті Ромнах та Роменському районі та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи, учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС І категорії основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням проведених виплат.

Позивач в судове засідання не з’явився, в позовній заяві просив справу розглянути  у його відсутності.

В наданих письмових запереченнях на позов УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі  просить справу розглянути у відсутності представника, а в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач є  учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.4).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а. с. 3).

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд доходить висновку, що при визначенні позивачеві розміру державної та додаткової пенсії застосуванню підлягали статті 49-50,54 Закону України “Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

          При вирішенні спору суд не бере до  уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України “Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

          При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          В зв'язку з наведеним суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України  “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”.

          Частиною 3 статті 67  Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з 24 травня 2011 року по 22 липня  2011 року підстави для невиплати позивачеві пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю у відповідності до ст. 50 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були відсутні, оскільки Законом України “Про Державний бюджет на 2011 рік” дію ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено, зміни у зазначену статтю Закону не вносилися.

Тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачеві за вказаний період є необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 183-2 КАС України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” суддя -

                                              п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління  Пенсійного Фонду України в місті Ромнах та Роменському районі при здійсненні нарахування ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю.

Зобов'язати Управління  Пенсійного Фонду України в місті Ромнах та Роменському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії  основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 24 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з врахуванням проведених виплат.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі виконати постанову негайно в межах стягнення виплати за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.  

          Суддя підпис...

          Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Шунько