ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 11/113 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 |
у справі | господарського суду Донецької області |
за позовом | Держаного підприємства “Донецька Залізниця” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” |
про | стягнення 8477, 04 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Ігнатова Н.О. –дов. № Н-01/3453 від 07.11.05 |
від відповідача: | Шевчунас М.А. –дов. № Ю-3992 від 16.10.06 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.05.2006 господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ “СРЗ” на користь ДП “Донецька залізниця” збір за зберігання вантажу в розмірі 794, 20 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 7682, 84 грн.
Постановою від 01.08.2006 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 15.05.2006 господарського суду Донецької області скасовано частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 7682, 84 грн. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2006р. у справі № 11/113 залишено без змін. Позовні вимоги ДП „Донецька залізниця” про стягнення з ТОВ “СРЗ” збору за зберігання вантажу в розмірі 8477, 04 грн. задоволено в повному обсязі.
Стягнено з ТОВ “СРЗ” на користь ДП “Донецька залізниця” збір за зберігання вантажу в сумі 8477, 04 грн.
Постанова мотивована тим, що п. 2 розділу 2 “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом. Тарифне керівництво № 1” передбачено, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання. При нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округляється у всіх випадках до повної.
Не погоджуючись з постановою ТОВ “СРЗ” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 5, 46 Статуту залізниць України. п.п. 5, 8 Правил зберігання вантажів. Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до розділу 7 Правил перевезення вантажів “Правила зберігання вантажів” термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.
Відповідно до п. 5 Правил зберігання вантажів, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Господарськими судами встановлено, що у період з 23.10.2005 по 08.11.2005 за накладними на ст. Маріуполь-Порт Донецької залізниці на адресу ТОВ “СРЗ” надійшли вагони з вантажем, які не були прийняті для вивантаження у зв’язку з неможливістю їх подачі на фронти вивантаження-навантаження через зайнятість даних фронтів. Про затримку вантажів складені акти загальної форми № 757 від 23.10.2005, № 795 від 05.11.2005, № 800 від 06.11.2005, № 812 від 08.11.2005. Дані акти підписані представниками ст. Маріуполь-Порт та представником відповідача. Залізницею нарахований збір за зберігання вантажів в сумі в сумі 8477, 04 грн., відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 105352, 112365, 112367, 113374 в яких внесені данні про час користування вагонами, визначений час затримки вагонів, нарахований збір за зберігання вантажу, дані відомості підписані представником вантажовласника без застережень.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 8 Правил користування вагонами (контейнерами) передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
У розрахунку ціни позову залізницею зазначений час, який перебільшує термін безоплатного зберігання та саме цей час прийнято залізницею для розрахунку збору за зберігання вантажу.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження, якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами одержувача; а при затримці - з моменту затримки.
Згідно п. 2 розділу 2 “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом. Тарифне керівництво № 1” за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання. При нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округляється у всіх випадках до повної.
Апеляційний господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що залізницею нарахування збору за зберігання вантажу в сумі 8477, 04 грн. здійснено підставно та відповідно до чинного законодавства України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 01.08.2006 Донецького апеляційного господарського суду зі справи № 11/113 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко