ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 жовтня 2006 р.

№ 17/122

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Державного підприємства “Донецька залізниця”

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2005

у справі

господарського суду Донецької області

за позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасвуглепереробка”

про	стягнення штрафу

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.05.2006 господарського суду Донецької області у задоволенні позовних вимог задоволені.

Постановою від 25.07.2006 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 24.05.2006 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 18 Статуту залізниць України місячне планування перевезень вантажів здійснюється залізницями відправлення на підставі договорів та замовлень відправників.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ДП “Донецька залізниця” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 17, 18, 107 Статуту залізниць України, п. 2.8, п. 6.5.3 Правил планування перевезення вантажів. Невиконання добової норми відвантаження є невиконанням плану, під який здійснена подача вагонів. Тому п. 2.8 Правил перевезення вантажів констатує, що план перевезень вважається виконанним за умови відвантаження передбаченої кількості тон.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що ДП “Донецька залізниця” та ТОВ “Донбасвуглепереробка” 14.11.2003 уклали договір № 288/13 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п. 2.1 договору, на відповідача покладено обов'язок надавати залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Пунктом 2.2 договору на залізницю покладено обов'язок приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами та заявками відповідача та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Відповідно п. 2.3 договору для проведення розрахунків та обліку сплачених сум залізниця відкрила для ТОВ “Донбасвуглепереробка” особовий рахунок з присвоєнням коду № 3068.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що за невиконання плану
перевезень вони несуть відповідальність згідно зі Статутом залізниць
України.

Господарськими судами встановлено, що на замовлення ТОВ “Донбасвуглепереробка” ДП “Донецька залізниця” надало згоду на здійснення перевезення у грудні 2005 року 5000тон вугілля в 75 вагонах. Замовлення було прийнято з присвоєнням йому № 170.

Оскільки в першій та другій декадах грудня відповідач не виконав план перевезень, але надав письмові відмови від вагонів, то залізницею у відповідності до вимог ст.ст. 106, 107 Статуту залізниць України,  нарахований штраф в загальному розмірі 1222, 30 грн.

Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.

Відповідно до п. 2.8 Правил планування перевезень вантажів план перевезень вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тон.

Відповідно до вимог п. "г" ст.107 Статуту залізниць України виконання вантажовідправником плану у тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і вагонах, є підставою для звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень в вагонах.

Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку щодо звільнення відповідача на підставі ст. 107 Статуту залізниць України від сплати сальдової суми штрафу, нарахованої залізницею по закінченню кожної декади за невиконання плану перевезень.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 25.07.2005 Донецького апеляційного господарського суду  зі  справи № 17/122 залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                Г.П. Коробенко