Судове рішення #193815
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

17 жовтня 2006 р.                                                                                  

№ 20-8/081 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

 

Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.

 

 

 

 

за участю представників:

 

позивача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

 

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

 

третьої особи

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

 

від

05.07.2006 року

 

у справі

№ 20-8/081 господарського суду міста Севастополя

 

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

до

Підприємства “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів

 

третя особа

Державне комунальне підприємство “Севастопольський комбінат благоустрою”

 

про

розірвання договору

 

ВСТАНОВИВ:

 

У зв'язку з виходом судді Полянського А.Г. та у зв'язку зі зміною складу судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів та відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005 року № 02-20/13 склад колегії суддів змінено та призначено колегію у складі суддів: головуючого -Муравйова О.В., Полянського А.Г., Фролової Г.М.

У березні 2006 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Підприємства “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів, третя особа Державне комунальне підприємство “Севастопольський комбінат благоустрою” про розірвання договору від 22.06.2005 року, укладеного між відповідачем та Державним комунальним підприємством “Севастопольський комбінат благоустрою” та зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, вказане в акті прийому-передачі майна  закусочної “ІНФОРМАЦІЯ_1” пляж “Учкуевка” від 22.06.2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  відповідно до умов договору від 22.06.2005 року, укладеного між позивачем та Підприємством “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів, позивач відмовився від раніше укладеного ним договору з Державним комунальним підприємством “Севастопольський комбінат благоустрою” на користь відповідача, з передачею останньому майна на загальну суму 10 000, 00 доларів США, а відповідач повинен був сплатити позивачу вказану вище грошову суму в строк до 25.06.2005 року. Позивач повністю виконав свої зобов'язання за вказаним вище договором, але, оскільки відповідач ухиляється від сплати передбачених договором грошових коштів, він просить суд розірвати укладений договір в судовому порядку та зобов'язати відповідача повернути йому майно.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.05.2006 року (суддя: Ткаченко М.І.) по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя, позов задоволено. Розірвано договір про пайову участь в утриманні припляжної території від 22.06.2005 року, укладений між Підприємством “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів та Державним комунальним підприємством “Севастопольський комбінат благоустрою”. Зобов'язано  Підприємство “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів повернути Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 майно закусочної “ІНФОРМАЦІЯ_1” пляжу “ІНФОРМАЦІЯ_2”, вказане в акті прийому-передачі від 22.06.2005 року, а саме: м'яка крівля (андулін) - 70 м.кв.; рами віконні дерев'яні -17 штук; двері деревяні -4 штуки; пересувний вагончик 18, 5 м.кв.; килимове покриття -7х10 м.кв.; холодильник -2 штуки; СВЧ-піч -1 штука; плита газова -2 штуки; балон газовий -1 штука; столи барні -14 штук, стільці - 43 штуки; дзеркала -10 штук; мойки -5 штук; пластик -28, 5 м.кв. облицювання стелі (пінопласт) -70 м.кв.; вітрина скляна -15 кубів (40х40 см.кв.); облицювальний матеріал з очерету -20 м.кв.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд посилається на статті 202, 611, 627, 629 Цивільного Кодексу України та зазначає про те, що  доказів, підтверджуючих факт того, що відповідач вніс другий платіж в розмірі 7 000, 00 доларів США на користь позивача, а також того, що відповідач належним чином виконав всі умови письмової угоди від 22.06.2005 року, відповідач суду не надав.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року (судді: Щепанська О.А. -головуючий, Плут В.М., Борисова Ю.В.) рішення господарського суду міста Севастополя від 18.05.2006 року по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя скасовано. У задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Підприємства “Асклепій” Севастопольської міської організації Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів, третя особа Державне комунальне підприємство “Севастопольський комбінат благоустрою” про розірвання договору відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду вмотивована, зокрема тим, що як вбачається з наданих відповідачем додаткових документів (розписки), на виконання угоди від 22.06.2005 року, позивач отримав грошові кошти, які залишились в сумі 16 00, 00 грн., що еквівалентно 3 200, 00 доларів США -22.06.2005 року, а також 20 000, 00 грн. 02.08.2005 року, що еквівалентно 4 000, 00 доларів США (а.с. 67-68). Крім того, суд зазначає, що на момент подання позовної заяви до суду, виходячи з матеріалів справи та фактичних обставин, відповідач не мав заборгованості перед позивачем.

Не погоджуючиcь з постановою, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду міста Севастополя від 18.05.2006 року по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя, залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 34, 105 Господарського процесуального кодексу України, статей 610, 611, 629 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що неотримання позивачем суми, вказаної в угоді, еквівалентної 10 000, 00 доларам США по курсу Національного банку України в строк до 18.07.2005 року, є підставою для розірвання договору, укладеного між відповідачем та третьою особою, незалежно від того, яку частину грошових коштів за передане майно позивач отримав.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя  - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційна   скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом про розірвання договору від 22.06.2005 року, укладеного між відповідачем та Державним комунальним підприємством “Севастопольський комбінат благоустрою” та зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, вказане в акті прийому-передачі майна  закусочної “ІНФОРМАЦІЯ_1” пляж “ІНФОРМАЦІЯ_2” від 22.06.2005 року.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Вирішуючи питання щодо розірвання договору від 22.06.2005 року, укладеного між відповідачем та Державним комунальним підприємством “Севастопольський комбінат благоустрою”, господарські суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що Державне комунальне підприємство “Севастопольський комбінат благоустрою” є третьою особою, а не відповідачем у справі.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору,  можуть  вступити  у  справу  на   стороні   позивача   або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на  їх  права  або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Однак, позовні вимоги у справі заявлені, зокрема, про розірвання договору від 22.06.2005 року, укладеного між відповідачем та третьою особою, на що судами уваги не звернуто.

У відповідності до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Залученння можливе як за клопотанням сторони, так і за ініціативою суду, якщо є достатні підстави вважати, що залучення іншого відповідача сприятиме з”ясуванню всіх обставин справи, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного і обгрунтованого рішення.

Відповідно до статті 11110   Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов”язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Крім того, колегія вважає зазначити про те, що відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду вказаним вимогам не відповідає, оскільки мотивувальна частина постанови не містить посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах, та на підставі яких скасовано рішення місцевого господарського суду.

Викладене свідчить про те, що апеляційним судом при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийнята у справі  постанова не відповідає вимогам статтей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам, викладеним в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Вищезазначені порушення норм права є підставою для  скасування   прийнятих у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.        

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

                       

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.05.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року по справі № 20-8/081 господарського суду міста Севастополя скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

 

Головуючий                                                                              О. Муравйов

 

Судді                                                                                          А. Полянський

 

                                                                                                   Г. Фролова

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація