ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4432/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,
за участю представників сторін:
позивача : Жукова Ю.А.,
відповідача: Роздобудька П.В., Василика Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод"
до: державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ :
до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" (далі - позивач, ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод") із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області (далі - відповідач, ДПІ у Шаргородському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року підприємство, згідно розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, повинно було керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а не п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України. А відповідно до п.6.1 ст.6 вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.
Від відповідача до канцелярії Вінницького окружного адміністративного суду надійшли заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, зазначив, що приймаючи дане рішення, податковий орган виходив зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого зазначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Тобто, на думку відповідача, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях (а.с.20).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
22 серпня 2011 року посадовою особою ДПІ у Шаргородському районі проведено камеральну перевірку, за звітний податковий період - 2 квартал 2011 року, декларації з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод". Перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включено суму 11 831 978 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яка задекларована в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, про що складено акт № 195/15/32636767 від 22.08.2011р. (а.с.9-11).
Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішенні від 16.09.2011р. № 0003721501, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 11 831 978 грн. (а.с.8).
Судом встановлено, що не погоджуючись із актом проведеної перевірки позивачем направлено до ДПІ у Шаргородському районі заперечення (а.с.12-14).
Однак, листом ДПІ у Шаргородському районі від 13.09.2011р. №3480/10 відповідачеві повідомлено, що його заперечення не взялися податковим органом до уваги (а.с.15).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.
Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".
Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.
Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.
Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.
Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від’ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.
Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
З викладеного вбачається, що від’ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.
Так, товариством в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (а.с.18-19) зазначене від'ємне значення в сумі - 12312895 гривень, із яких:
- збитки минулих періодів - 11831978 грн. (рядок 04.9);
- збиток І кварталу 2011 року - 480917 грн.
При цьому, визначений в цьому рядку показник - це показник І кварталу 2011 року.
Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.
Тобто, вказаний в рядку 08 показник не «розщеплюється» в декларації на «від'ємне значення (збитки) минулих років» і «від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року», а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі - 12312895 гривень (а.с.16).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.
Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.
Більше того, відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від’ємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити від’ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України у зв’язку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області від 16 вересня 2011 року № 0003721501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 11831978 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" (місцезнаходження : 23536, Вінницька область, Шаргородський район, с. Рахни-Лісові, вул. Привокзальна, 13 код ЄДРПОУ 32636767) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович